Остапенко Ілля Володимирович

ОСТА́ПЕНКО Ілля Володимирович (13. 12. 1999, Харків — 28. 04. 2024, по­близу с. Сергіївка Сватівського р-ну Луганської обл.) — військовик. Солдат. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го ступеня (2024). На початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) долучився до Запорізької територіальної оборони. Потім став до лав 2-го механізованого баталь­йону 3-ї окремої штурмової бригади Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь у боях по­близу м. Бахмут Донецької обл. 2023 у травневій кампанії контрна­ступу на ка­налі Сіверський Донець—Донбас проявив організаторські здібності та тактичний талант, одним із перших йшов у роз­відку, полонив кількох окупантів. Під час поверне­н­ня контролю над с. Андріївка Бахмутського р-ну група під його командува­н­ням, окрім викона­н­ня бо­йових зав­дань, винесла близько 40-а поранених різного ступеня тяжкості. Потім штурмував ворожі укріпле­н­ня в м. Авдіївка Покровського р-ну Донецької обл. За весь період група під його командува­н­ням ліквідувала щонайменше 80 окупантів. Під час викона­н­ня одного з чергових зав­дань опинився разом із групою в оточен­ні, але завдяки стратегічному мислен­ню зміг вивести своїх людей у повному складі, при цьому знищивши понад 20 противників. 28 квітня 2024 під час рейду й закріпле­н­ня на ворожих позиціях на межі Харківської та Луганської областей загинув унаслідок удару ворожого дрона. В остан­ньому бою особисто ліквідував 5-х ворожих піхотинців.