Шевченко Іван Миколайович
Визначення і загальна характеристика
ШЕВЧЕ́НКО Іван Миколайович (16. 09. 1926, с. Макіївка Узинського, нині Білоцерківського р-ну Київської обл. — 30. 06. 2009, с-ще Козелець, нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл.) — прозаїк. Член НСПУ (1998). Переможець Міжнародного конкурсу гумору та сатири (м. Філадельфія, США, 1994; за повість «Третейський суд»). Закінчив Київські політехнічний (1957) та педагогічний (1965) інститути. Під час 2-ї світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини (1942–45), за 4 спроби втечі 1944 відправлений до штрафного табору. Від 1946 працював шофером, на шахтах Луганщини; 1958–65 — технічний інспектор Луганської ради профспілок; 1965–86 — викладач фізики Козелецького технікуму ветеринарної медицини. Традиційне народницько-реалістичне з елементами неоромантизму спрямування творів Ш. зумовлено закладеними в них настановами автора. Повісті «Печатка волхва» (К., 2000), «Бранці Тризорого всевіда» (Чг., 2001) дещо різняться від основного доробку письменника.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Очима зеленого хлопчика: Повість. 1998; Вектор Куксарда: Фантаст. повість. 1998; Діамантовий скрипалик. 2000; Впоперек ночі. 2000; Зведи свій храм. 2000; Троянди поміж терня. 2001; Краплини з чистої криниці. 2001 (усі — Київ).
Завантажити статтю
Людина 
