Шантир Віктор Іларіонович
Визначення і загальна характеристика
ШАНТИ́Р Віктор Іларіонович (03. 04. 1921, м-ко Великий Бурлук Вовчанського пов. Харківської губ., нині с-ще Куп’янського р-ну Харківської обл. — 21. 09. 1987, Харків) — лікар-онколог, радіолог. Чоловік В. Дубик. Доктор медичних наук (1969), професор (1969). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Казахський медичний інститут (Алма-Ата, нині Алмати, 1943). Працював лікарем. 1947–68 — в Українському інституті удосконалення лікарів (Харків); водночас 1958–81 — директор, 1981–87 — консультант Харківського НДІ медичної радіології; 1979–80 — завідувач кафедри рентґенології та радіології Харківського медичного інституту. Під керівництвом Ш. проведено комплексні дослідження біологічної дії гальмівного гамма-випромінювання. Вивчав питання лікарсько-трудової експертизи при хронічній променевій хворобі та тимчасовій втраті професійної працездатності, організації радіологічної допомоги населенню.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очередные задачи организации радиологической помощи населению УССР // Эксперим. и клин. радиология. 1970. Вып. 5; Физические и биологические основы лучевой терапии // Там само. 1973. Вып. 9; Биологическое действие излучений высоких энергий. Москва, 1977 (співавт.); Лучевые методы диагностики и лечения рака щитовидной железы. К., 1981 (співавт.); Лучевое лечение рака кожи. К., 1985 (співавт.).