Чубур Василь Васильович

ЧУ́БУР Василь Васильович (08. 08. 1949, Суми — 01. 03. 2022, там само) — поет, пере­кладач, критик. Член НСПУ (1985). Закінчив Сумський педагогічний ін­ститут (1979), Вищі літературні курси при Літературному ін­ституті в Москві (1989). Учителював, працював журналістом, редактором видавництва «Собор», викладав на кафедрі журналістики та філології Сумського університету й редагував університетську газету «Резонанс». Очолював обласну літературну студію «Зажинок». Писав вірші російською та українською мовами. Їх друкували в часописах «Радуга», «Студентський меридіан», «Литературная учеба», «Литературная Армения», колективних збірниках «Вітрила», «Истоки», «Зажинок». Окремі з них пере­кладені болгарською, вірменською, молдавською, чеченською та ін. мовами. Поезія Ч. своєрідна, глибоко філософська, багата на екзотичні образи та символи. Пере­кладав російською з української, білоруської та вірменської мов. Автор пере­кладів творів В. Затуливітра, М. Хвильового, Є. Плужника, В. Герасимʼюка, І. Малковича, П. Гірника, В. Осадчого, М. Данька, М. Матіос, Н. Стефурак та ін., пере­клав роман у віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко. Видав пере­кладні збірники української лірики російською мовою: «Речь», «Молодые поэты Украины» (обидва — 1989), «Чернозем» (1990), «Ой упало солнце: Из украинской поэзии 20—30-х годов» (1991), «Современ­ная украинская поэзия» (2004; усі — Москва). З критичними ста­т­тями ви­ступав у газеті «Літературна Україна», журналах, інтернет-ви­да­н­нях.

Завантажити статтю