Чубур Василь Васильович

Визначення і загальна характеристика

ЧУ́БУР Василь Васильович (08. 08. 1949, Суми — 01. 03. 2022, там само) — поет, перекладач, критик. Член НСПУ (1985). Закінчив Сумський педагогічний інститут (1979), Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1989). Учителював, працював журналістом, редактором видавництва «Собор», викладав на кафедрі журналістики та філології Сумського університету й редагував університетську газету «Резонанс». Очолював обласну літературну студію «Зажинок». Писав вірші російською та українською мовами. Їх друкували в часописах «Радуга», «Студентський меридіан», «Литературная учеба», «Литературная Армения», колективних збірниках «Вітрила», «Истоки», «Зажинок». Окремі з них перекладені болгарською, вірменською, молдавською, чеченською та ін. мовами. Поезія Ч. своєрідна, глибоко філософська, багата на екзотичні образи та символи. Перекладав російською з української, білоруської та вірменської мов. Автор перекладів творів В. Затуливітра, М. Хвильового, Є. Плужника, В. Герасим’юка, І. Малковича, П. Гірника, В. Осадчого, М. Данька, М. Матіос, Н. Стефурак та ін., переклав роман у віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко. Видав перекладні збірники української лірики російською мовою: «Речь», «Молодые поэты Украины» (обидва — 1989), «Чернозем» (1990), «Ой упало солнце: Из украинской поэзии 20–30-х годов» (1991), «Современная украинская поэзия» (2004; усі — Москва). З критичними статтями виступав у газеті «Літературна Україна», журналах, інтернет-виданнях.

Завантажити статтю