Соченко Віктор Іванович
Визначення і загальна характеристика
СОЧЕ́НКО Віктор Іванович (30. 04. 1938, с. Бобрики Московської обл., РФ) — архітектор, живописець, графік. Доктор архітектури (1992), професор (1993). Член-кореспондент Української академії архітектури (2000). Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Державна премія України в галузі архітектури (2004). Навчався у Дніпропетровському художньому училищі (нині Дніпро, 1958–59), закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1965). Працював 1965–68 в інституті «Київпроєкт»; від 1971 з перервою — у Київському університеті будівництва і архітектури: від 1994 — професор кафедри основ архітектури і архітектурного проєктування; 1981–85 — викладач, завідувач кафедри архітектури Кабульського політехнічного інституту. Наукові дослідження: архітектурна типологія будинків та їх комплексів; роль і значення традицій у розвитку сучасної української архітектури; охорона, збереження та відродження визначних пам’яток історико-архітектурної спадщини Руси-України; особливості історичного формування визначних храмових ансамблів Києва. Серед реалізованих проєктів — 9-поверховий житловий будинок на вулиці К. Малевича, № 111, група 9-поверхових житлових будинків з блоками обслуговування на вулиці Є. Коновальця, № 15/1–4 у Києві (1970-і рр.), комплексна регенерація історико-архітектурного середовища та ансамблів вокзальних комплексів у Харкові та Харківській обл. (2000-і рр.). Персональні мистецькі виставки — у Кабулі (1985) та Києві (1995).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Мистецтво М.-К. Чюрльоніса. К., 1975; Предприятия связи. Москва, 1981 (співавт.); Интерьеры предприятий связи. К., 1986; Церква Богородиці Десятинна в Києві. К., 2014; Архітектурні ансамблі в контексті історичного розвитку світової храмобудівної культури // Архітектурний вісник КНУБА. 2016. Вип. 10 (співавт.).