Ваґнер Євген Антонович
Визначення і загальна характеристика
ВА́ҐНЕР Євген Антонович (22. 09. 1918, м-ко Понятівка Тираспольського пов. Херсонської губ., нині село Роздільнянського р-ну Одеської обл. — 14. 09. 1998, м. Перм, РФ) — лікар-хірург. Доктор медичних наук (1966), професор (1967), дійсний член Російської АМН (1986). Заслужений діяч науки РРФСР (1973). Державна премія РФ у галузі науки і техніки (1997). Державні нагороди СРСР. Закінчив Одеський медичний інститут (1940). Влітку 1941 призначений головою хірургічного відділення евакуаційного шпиталю, однак у вересні того ж року через приналежність до громадян «неблагонадійних» національностей (був німцем) звільнений. Відтоді — різноробочий у с-щі Чорне; від 1946 — хірург, завідувач хірургічного відділення Березниківської міської лікарні (нині обидва — Пермського краю); від 1955 — головний лікар Пермської обласної клінічної лікарні; від 1961 — у Пермській медичній академії (нині університет імені В.): від 1965 — завідувач кафедри факультетської хірургії та проректор з наукової роботи, від 1967 — професор, 1970–95 — ректор і завідувач кафедри шпитальної хірургії. Досліджував проблеми торакальної хірургії. Один із фундаторів вчення про травму грудей. Брав участь у розробленні та впровадженні сучасних концепцій лікування важкої поєднаної травми грудей і її ускладнень.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Хирургическое лечение проникающих ранений груди в мирное время. Москва, 1964; Закрытая травма груди мирного времени. Москва, 1969; Проникающие ранения груди. Москва, 1975; О самовоспитании врача. Пермь, 1976 (співавт.); Ошибки, опасности и осложнения в легочной хирургии. Пермь, 1977 (співавт.); Хирургия повреждений груди. Москва, 1981; Раздумья о врачебном долге. Пермь, 1986; Патологическая физиология травмы груди. Пермь, 1990 (співавт.); Грудобрюшные ранения. Пермь, 1992 (співавт.); Углеродный материал нового поколения в эндопротезировании костей и суставов. Пермь, 1993 (співавт.); Лечение бронхиальных свищей. Пермь, 1993 (співавт.).