Хомик Василь Олексійович

Визначення і загальна характеристика

ХО́МИК Василь Олексійович (псевдоніми: В. Тирпак-Мисцівський, В. Тирпаченко, В. Карпатський; 27. 05. 1933, с. Мисцова, нині Ясельського повіту Підкарпатського воєводства, Польща — 31. 03. 2002, Львів) — поет, драматург, фольклорист. Батько А. Хомика. Член НСПУ (1998). Закінчив Львівський університет (1957). Народився в сім’ї громадсько-політичного діяча Федора Тирпака, якого після окупації Лемківщини заарештували й відправили в концтабір «Освенцім», де 1943 розстріляли. Прізвище й по батькові — від вітчима. Того ж року родину переселено в Донецьку обл., 1948 — у с. Радловичі Самбірського р-ну Львівської обл. Зі шкільних років записував пісні, казки, легенди лемків та бойків і під цим впливом почав писати вірші, оповідання та гуморески. Працював викладачем культури мови в культосвітньому технікумі (м. Самбір); від 1960 — інспектор відділу оргнабору робітників і переселення при облвиконкомі, від 1962 вчителював у Львові. Від 1993 — на творчій роботі. Автор поетичних збірок «Лемківська молитва» (1993), «Наша Лемківщина» (2003), збірки поезій для дітей «Україна — край наш рідний» (1997); численних публікацій власних записів творів лемківського фольклору в газеті «Наше слово» та ін. українських часописах. Записав і опрацював «Лемківські народні пісні про жіночу недолю» (1959), «Лемківське народне весілля» (1960), «Лемківські народні прислів’я та приповідки», «Збійницькі пісні з Лемківщини» (1962), «Звичаї та обряди лемків» (1963), «Лемківський народний календар» (1973) та ін. Уклав збірник легенд і переказів «Чародійна скрипка» (1995), коротку антологію поезії лемків «Квіти Бескидів» (1998; усі — Львів). Готував сценарії до найрізноманітніших свят, був автором літературно-музичного монтажу «За святковим столом», «Слава храму золотому» в Сокільниках, одним із засновників міжрегіонального фестивалю-конкурсу «Пісні незабутого краю» в м. Городок (2001; обидва — Львівська обл.). Тривалий час співпрацював із хором «Повстанець», гуртом «Сяйво», що виконували пісні про Україну. Написав 50 пісенних текстів з нотами, створив 10 одноактних п’єс для дитячих театрів, зокрема для Львівського театру-студії «І люди, і ляльки», постановку «Хто сказав няв», казку-феєрію на три дії «Шовкова косиця». Переклав для театру романтичну драму-легенду «Трістан та Ізольда», написав п’єсу за мотивами оповідання М. Коцюбинського на 2 дії «Маленький грішник». Співзасновник Львівського товариства «Лемківщина».

Завантажити статтю