Хаустов Павло Прокопович

Визначення і загальна характеристика

ХА́УСТОВ Павло Прокопович (02(14). 11. 1882, с. Шариповське Томської губ., нині м. Шарипово Красноярського краю, РФ — 11. 09. 1949, Київ) — архітектор, фахівець у галузі містобудування. Професор (1939). Навчався у Томському технологічному інституті (1906–10), закінчив інженерно-гідротехнічне відділення Костянтинівського межового інституту (Москва, 1916) й архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (1935). Працював 1915–17 у Відділі земельних покращень у Петрограді (нині Санкт-Петербург). Від 1919 з перервою брав участь у складанні нового плану Києва. 1929–32 — у Бюро з проєктування міста Велике Запоріжжя при НКВС УСРР, Комісії у справі будівництва нових міст Донбасу при РНК УСРР, інституті «Діпромісто» (усі — Харків); 1933–34 — у Київській філії інституту «Діпромісто»; від 1934 — керівник архітектурно-планувальної майстерні Київської міської ради; водночас від 1920-х рр. — у Київському землемірному училищі, Київському художньому інституті та інших закладах вищої освіти Києва та Харкова; від 1930 — засновник і завідувач кафедри планування та геодезії, від 1939 — професор кафедри планування міст Київського інженерно-будівельного інституту; 1944–48 — в Академії архітектури УРСР (Київ). Брав участь у проєктуванні генпланів Луганська, Сталіно (нині Донецьк), Черкас, міст Біла Церква (нині Київська обл.), Кадіївка (нині Луганська обл.), Кам’янське (нині Дніпропетровська обл.), Костянтинівка, Ясинувата (обидва — нині Донецька обл.; усі — 1929–32), Великого Запоріжжя (1932–33), Києва (1935–38).

Завантажити статтю