Харват Вінценц
Визначення і загальна характеристика
ХА́РВАТ Вінценц (Charvát Vincenc; 13. 01. 1889, м. Тршебич, нині Чехія — 25. 01. 1947, Прага) — чеський публіцист, критик і перекладач. 1907–13 вивчав слов’янську філологію в Карловому (Прага) та Віденському університетах. Під час навчання один рік працював репетитором в Україні. Під час 1-ї світової війни перебував у російському полоні. Редагував у Києві журнал «Чехослован» (1917–18). Від 1920 — депутат чехословацького парламенту, редактор газет «Práva lidu» («Право люду», 1929–34), завідувач східно-слов’янського відділу журналу «Slavonic Review» («Слов’янський огляд»), у якому друкував статті, рецензії й новини про українську літературу (Т. Шевченко, І. Франко, В. Стефаник, В. Винниченко, М. Коцюбинський, Олександр Олесь та ін.), науку (М. Грушевський, Д. Антонович, К. Грушевська, дослідження творчості Шевченка в УРСР, Інститут Т. Шевченка в Харкові, ВУАН у Києві) й мистецтва (успіх опери Б. Сметани «Продана наречена» у Києві, театр в УРСР, українські фільм і мистецтво, образотворче мистецтво, «Березіль»). Разом із Е. Штраусом видав брошуру «Українці та їх визвольний рух» (1928). Перекладав чеською твори І. Франка («Оповідання», 1913), М. Коцюбинського (збірка «З глибин душі», 1910; «Тіні забутих предків», 1926; «Сон. На скальному побережжі», 1927) й «Українські казки» (1924). У 1906 рецензував «Мойсея» І. Франка.
Додаткові відомості
Рекомендована література
Завантажити статтю
