Фенчак Михайло Михайлович
Визначення і загальна характеристика
ФЕНЧА́К Михайло Михайлович (21. 11. 1944, с. Гнатковичі, нині Перемишльського пов. Підкарпатського воєводства, Польща — 30. 07. 2020, Львів) — поет. Член НСПУ (1998), НСЖУ (1970). Премія імені Р. Федоріва (2012). Закінчив відділення журналістики Одеської ВПШ (1977). У 1946 депортований до Львівської обл. Працював від 1966 у пустомитівській районній газеті «Голос народу», заступником головного редактора журналу «Український пасічник» (Львів). Твори публікували в журналі «Жовтень» (потім «Дзвін»), альманахах «Вітрила», «Літературна Одещина». Один із авторів видань «З горіха зерня» (2009), «Кобзарева сотня» (2014).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Вітер без вудил. Л., 1995; Дівчина з пізньої осені. Л., 2009; Хитнулася галузка. Л., 2009; Поміж двома світами. Л., 2011; Лайдак на Олімпі. Кам’янець-Подільський, 2017; Блукання по зимі. Кам’янець-Подільський, 2017; Ми цвіт останній Закерзоння. Кам’янець-Подільський, 2017.