Старовойт Ірина Миколаївна

Визначення і загальна характеристика

СТАРОВО́ЙТ Ірина Миколаївна (06. 07. 1975, Львів) — поетеса, літературознавиця, перекладачка. Дочка М. Старовойта. Членкиня НСПУ (1997), АУП. Кандидат філологічних наук (2001). Премія видавництва «Смолоскип» (1999). Закінчила Львівський університет (1997), де працювала доцентом кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства (2004–16); від 2016 — доцент кафедри культурології Українського католицького університету (Львів). Авторка і ведуча книжкового ревю «Томи» на Львівському обласному телебаченні (1996–99). Її вірші увійшли до низки антологій в Україні та за кордоном, зокрема «Ми і вона» (2005), «Українські літературні школи та групи 60―90-х рр. ХХ ст.» (2009; обидві — Львів), «Wschód-Zachód: Wiersze z Ukrainy i dla Ukrainy» (Bydgoszcz, 2014), перекладені польською, литовською, англійською, вірменською, румунською мовами та покладені на музику. Досліджує український постмодернізм. Авторка навчального посібника «Богдан-Ігор Антонич» (Л., 2001). Перекладає з польської та англійської мов, серед перекладів — «Лови на постмодерністів» В. Болєцького («12 польських есеїв», К., 2001), «Великий код: Біблія і література» Н. Фрая (Л., 2010), «Квіти, краєвид, література» Г. Валлін-Вейє (К., 2012).

Завантажити статтю