Сніцарчук Лідія Віталіївна

СНІЦАРЧУ́К Лідія Віталіївна (18. 08. 1959, с. Скнилів Пустомитівського, нині Львівського р-ну Львівської обл.) — фахівець у галузі пресо­знавства. Кандидат філологічних наук (2002), доктор наук із соціальних комунікацій (2010), професор (2015). Закінчила Український полі­графічний ін­ститут у Львові (1984). Працювала коректором, технічним редактором, редактором. Від 1993 — у Львівській науковій бібліотеці України імені В. Стефаника: вчений секретар Науково-дослідного центру періодики (1993—97), завідувач від­ділу досліджень української періодики (1997—2003) та керівник центру (2003––09), директор НДІ пресо­знавства (2010—24), водночас від 2008 –– за­ступник генерального директора з наукової роботи бібліотеки. За сумісництвом — доцент (2004—14), професор (2015—18) кафедри видавничої справи і редагува­н­ня Української академії друкарства (Львів). Авторка числен­них наукових праць з історії української преси, історико-бібліо­графічних досліджень, статей, нарисів. Серед них — «Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20―30-х рр. ХХ ст.: Історико-функціональний аспект та інтер­претаційні особливості» (2001), «Іван Тиктор: талан і талант» (2007, спів­авт.), «Українська преса Галичини (1919—1939 рр.) і журналістико­знавчий дискурс» (2009). Спів­авторка та укладачка багатотомного історико-бібліо­графічного дослідже­н­ня «Українська преса в Україні та світі ХІХ—ХХ ст.» (2004—24; усі — Львів), укладачка, науковий консультант, від­повід­альний та науковий редактор багатьох ви­дань Львівської наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Головний редактор журналу «Пресо­знавство» (від 2023), наукового збірника «Записки ЛННБ України ім. В. Стефаника» (від 2024). Авторка низки статей в ЕСУ.

Завантажити статтю