Сніцарчук Лідія Віталіївна
Визначення і загальна характеристика
СНІЦАРЧУ́К Лідія Віталіївна (18. 08. 1959, с. Скнилів Пустомитівського, нині Львівського р-ну Львівської обл.) — фахівець у галузі пресознавства. Кандидат філологічних наук (2002), доктор наук із соціальних комунікацій (2010), професор (2015). Закінчила Український поліграфічний інститут у Львові (1984). Працювала коректором, технічним редактором, редактором. Від 1993 — у Львівській науковій бібліотеці України імені В. Стефаника: вчений секретар Науково-дослідного центру періодики (1993–97), завідувач відділу досліджень української періодики (1997–2003) та керівник центру (2003––09), директор НДІ пресознавства (2010–24), водночас від 2008 –– заступник генерального директора з наукової роботи бібліотеки. За сумісництвом — доцент (2004–14), професор (2015–18) кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства (Львів). Авторка численних наукових праць з історії української преси, історико-бібліографічних досліджень, статей, нарисів. Серед них — «Українська сатирично-гумористична преса Галичини 20―30-х рр. ХХ ст.: Історико-функціональний аспект та інтерпретаційні особливості» (2001), «Іван Тиктор: талан і талант» (2007, співавт.), «Українська преса Галичини (1919–1939 рр.) і журналістикознавчий дискурс» (2009). Співавторка та укладачка багатотомного історико-бібліографічного дослідження «Українська преса в Україні та світі ХІХ–ХХ ст.» (2004–24; усі — Львів), укладачка, науковий консультант, відповідальний та науковий редактор багатьох видань Львівської наукової бібліотеки України імені В. Стефаника. Головний редактор журналу «Пресознавство» (від 2023), наукового збірника «Записки ЛННБ України ім. В. Стефаника» (від 2024). Авторка низки статей в ЕСУ.
Додаткові відомості
Завантажити статтю
