Сидоров Володимир Анатолійович

СИ́ДОРОВ Володимир Анатолі­йович (02. 01. 1952, с. Новий Любар Любарського, нині Житомирського р-ну Житомирської обл.) — фахівець у галузі генетики та біо­технології рослин. Доктор біо­логічних наук (1989), член-кореспондент НААНУ (1990) та НАНУ (1992). Державні премії СРСР (1984) та УРСР (1989) у галузі науки і техніки. Премія імені В. Юрʼєва АНУ (1992). Закінчив Київський університет імені Т. Шевченка (1973). У 1970–86 працював в Ін­ституті ботаніки АН УРСР; від 1986 — головний науковий спів­робітник Ін­ституту клітин­ної біо­логії та ген­ної інженерії АНУ (обидва — Київ). 1993 емігрував до США. Наукові дослідже­н­ня: цитофізіологія, генетика, біо­технологія рослин, клітин­на біо­логія, мутагенез, транс­генез. Брав участь у роз­роблен­ні біо­технологічних аспектів клітин­ної селекції рослин, ви­вчен­ні мутагенезу та селекції in vitro різних типів мутантів, їхнього викори­ста­н­ня в генетиці соматичних клітин, створен­ні технології генетичної транс­формації важливих сільськогосподарських культур. Роз­робив унікальні біо­технології генетичного конструюва­н­ня картоплі, пшениці, капусти, огірків та ін. Отримав картоплю, стійку до низки вірусних хвороб. Разом із закордон­ними вченими вивів форми рослин, стійких до гербіцидів та комах. Уперше продемонстрував можливість поліпше­н­ня сільськогосподарських культур шляхом генетичної транс­формації цитоплазмону. Автор моно­графії «Біо­технологія рослин. Клітин­на селекція» (К., 1992).