Свистун Василь

СВИСТУ́Н Василь (13. 01. 1893, с. Сороцьке, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 25. 12. 1964, м. Він­ніпеґ, провінція Манітоба, Канада) — педагог, громадський діяч. До Канади прибув 1913. Після закінче­н­ня філософського факультету Саскачеванського університету працював директором школи у м. Етельберт (провінція Манітоба), після закінче­н­ня правничих студій у Манітобському університеті (1932) — адвокатом у Він­ніпезі. Організатор і ректор (1916–21) Ін­ституту імені П. Могили у Саскатуні. Ініціатор і лідер руху за створе­н­ня Української греко-православної Церкви у Канаді, спів­засновник Союзу українців само­стійників, Українського національного обʼ­єд­на­н­ня (1938), спів­учасник формува­н­ня Комітету українців Канади. 1945 пере­йшов до Товариства обʼ­єд­наних українських канадців, керівник Товариства культурних звʼязків з УРСР. Автор праць «Автокефалія — чи залежність від чужих? Причинки до доґматично-канонічного становища Української греко-православної церкви в Канаді» (1935), «Українське пита­н­ня в світлі воєн­них подій: Доклад, виголошений в Ін­ституті просвіти в неділю, 18-го лютого 1945» ([б. р.]; обидві — Він­ніпеґ), «Українська держава і українці поза межами України: Доклад, виголошений в неділю, 29 квітня 1945 р., в залі ім. Масарика в Торонто» (1945), «Україна і скитальці: Доповідь, виголошена в Плейгавз-театрі у Він­ніпегу, Канада, 13-го січня 1946 р.» (1946; обидві — Торонто), «“Український патрiотизм” в Канадi на словах i на дiлi» (Він­ніпеґ, 1957).