Сахнівська діадема
Визначення і загальна характеристика
САХНІ́ВСЬКА ДІАДЕ́МА
Знайдена 1900 на городищі Дівич-Гора поблизу с. Сахнівка Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. Складається з 7-ми золотих килеподібних подвійних пластин (кіотців), одна з яких прикрашена емаллю. Довжина діадеми з боковими трапецеподібними пластинами бл. 35 см. На центральному кіотці зображено сцену з середньовічного роману про Александра Македонського, а саме момент вознесіння його на небо у коробі, який тягнуть грифони. Александр одягнений у вихідний імператорський одяг із золотим опліччям і лором, у кожній руці він тримає скіпетр — символ влади, на голові одягнуто корону. На інших кіотцях зображено розетки із характерних для давньоруських емалей елементів — кринів, пелюсток, гілок, мигдалин тощо. Тонкі перегородки між емалями, багата кольорова гама з синіх, чорних, червоних, білих, зелених, жовтих, бірюзових відтінків свідчать про високий рівень майстерності автора діадеми. Ймовірно, її виготовили у 2-й половині 12 ст. у майстерні в Києві, де працювали руські та грецькі майстри. С. д. є основною частиною князівського головного убору — вінця, на думку більшості дослідників — жіночого. Зберігається у Скарбниці Національного музею історії України (Київ).