Папе Фридерик

Визначення і загальна характеристика

ПАПЕ́ Фридерик (Papéе Fryderyk; 04. 06. 1856, м. Золочів, нині Львівcької обл. — 20. 10. 1940, м. Краків, Польща) — польський історик, бібліотекар. Доктор філософії (1878), професор (1920), дійсний член Польської АН у Кракові (1920). Закінчив 3-ю гімназію у Львові (1873). Навчався у Львівському (1875) і Віденському (1875–78) університетах, Інституті австрійських історичних досліджень (Відень, 1877–79). Від 1880 працював у Бібліотеці імені Оссолінських у Львові; від 1883 — у бібліотеці Львівського університету: 1895–1904 — заступник директора. Під керівництвом директора О. Семковича здійснив роботу зі зміни шифрів у зв’язку з впровадженням нової системи обліку numerus currens,створював новий інвентар, редагував картковий каталог,входив до комітету, що розглядав проєкти нового приміщення бібліотеки, брав участь в організації перенесення туди фондів та їхньому упорядкуванню. Співзасновник Історичного товариства у Львові (1886), головний редактор часопису «Kwartalnik Historyczny» (1904–05). У 1905–26 — директор Яґеллонської бібліотеки у Кракові (запроваджував нові методики за зразком бібліотеки Львівського університету); водночас 1921–27 — професор Яґеллонського університету; 1920 і 1929–30 — заступник директора Бібліотеки Чарторийських; 1927–33 — інспектор бібліотеки Польської АН. Наукові дослідження: епоха Казимира Яґеллончика, історіографія, архівістика, палеографія, краєзнавство, зокрема історія Львова. Серед праць – «Historia miasta Lwowa w zarysie» (Lwów, 1894; 1924), «Dzieje unii kościelnej na Rusi» (1896), «Polska i Litwa na przełomie wieków średnich» (т. 1. Kraków, 1903).

Завантажити статтю