Штейнберг Соломон Якович
Визначення і загальна характеристика
ШТЕ́ЙНБЕРГ Соломон Якович (11. 04. 1891, м. Радомишль, нині Житомирського р-ну Житомирської обл. — 15. 05. 1968, Харків) — лікар-терапевт. Доктор медичних наук (1927), професор. Закінчив Університет св. Володимира у Києві (1917). Служив військовим лікарем. Працював 1918—29 у шпитальній терапевтичній клініці Київського медичного інституту; від 1929 — професор кафедри біохімії Дніпропетровського медичного інституту (нині Дніпро); 1930—37 — професор терапевтичної клініки Дніпропетровського інституту удосконалення лікарів; від 1937 — директор Українського інституту експериментальної медицини (Харків); від 1938 — завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, від 1941 — завідувач кафедри шпитальної терапії, 1947—66 — завідувач кафедри факультетської терапії Харківського медичного інституту. Відповідальний редактор журналу «Врачебное дело» (1938—41). Зробив значний внесок у вивчення патології серцево-судинної системи. Досліджував фізіологію та патологію судинного тонусу, вплив на нього лікарських засобів, питання ранньої діагностики атеросклерозу, гіпертонічної хвороби, коронарної недостатності. Запропонував новий метод клінічної плетизмографії.
Пр.: О сосудорасширяющем действии ментола // Врачебное дело. 1949. № 11; Новый метод определения гликопротеидов в сыворотке и плазме крови // Там само. 1962. № 12 (співавт.).
Літ.: Малая Л. Т. Профессор Соломон Яковлевич Штейнберг (1891—1968) // Междунар. мед. журн. 1999. № 1; Фадеенко Г. Д., Гридасова Л. М., Федотова Т. А., Кулешова О. М. Яркие представители украинской терапевтической школы // Укр. терапевт. журн. 2021. № 4; Вчені ХДМУ.
Ж. М. Перцева
Додаткові відомості
- Основні праці
- О сосудорасширяющем действии ментола // Врачебное дело. 1949. № 11; Новый метод определения гликопротеидов в сыворотке и плазме крови // Там само. 1962. № 12 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
