Чопик Григорій Зиновійович
Визначення і загальна характеристика
ЧО́ПИК Григорій Зиновійович (15. 02. 1957, с. Бенева Золотниківського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 14. 09. 2023, похований у с. Ямпіль Львівського р-ну Львівської обл.) — полоніст, перекладач, поет. Член НСПУ (2013). Закінчив Львівський університет (1983). Працював завідувачем лабораторії, асистентом кафедри іноземних мов та кафедри основ культури, соціології та права Львівського лісотехнічного інституту (1985–90), заступником начальника управління культури Львівського облвиконкому (1990–92), вченим секретарем Львівського відділення Інституту літератури НАНУ (1992–2002), де заочно закінчив аспірантуру (1997), та наукової бібліотеки Львівського університету (2003–17); редактором (польська мова) редакційно-видавничого відділу Львівського університету фізичної культури (від 2017). Автор книг «Василь Стефаник» (2001), «Українська розвідниця Ольга Басараб» (2004), «Світ української вишивки: Феномен Георгія Гараса» (2008); поетичної збірки «Чорна чайка» (2005, надрукована білими літерами на чорних сторінках; усі — Львів), в якій — болісні роздуми про національні міфи й комплекси, травми та надії українського державотворення, помилки і втрати на його шляху. Окремі твори перекладені польською мовою. Опублікував низку розвідок про творчість В. Пачовського, Б. Лепкого, Ю. Словацького, С. Пшибишевського, Б. Шульца, О. Гордона, Б. Дячишина в українських та закордонних виданнях, а також численні переклади з польської та російської мов.