Чопик Григорій Зиновійович

ЧО́ПИК Григорій Зинові­йович (15. 02. 1957, с. Бенева Золотниківського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл. — 14. 09. 2023, похований у с. Ямпіль Львівського р-ну Львівської обл.) — полоніст, пере­кладач, поет. Член НСПУ (2013). Закінчив Львівський університет (1983). Працював завідувачем лабораторії, асистентом кафедри іноземних мов та кафедри основ культури, соціології та права Львівського лісотехнічного ін­ституту (1985—90), за­ступником начальника управлі­н­ня культури Львівського облвиконкому (1990—92), вченим секретарем Львівського від­діле­н­ня Ін­ституту літератури НАНУ (1992—2002), де заочно закінчив аспірантуру (1997), та наукової бібліотеки Львівського університету (2003—17); редактором (польська мова) редакційно-видавничого від­ділу Львівського університету фізичної культури (від 2017). Автор книг «Василь Стефаник» (2001), «Українська роз­відниця Ольга Басараб» (2004), «Світ української вишивки: Феномен Георгія Гараса» (2008); поетичної збірки «Чорна чайка» (2005, на­друкована білими літерами на чорних сторінках; усі — Львів), в якій — болісні роз­думи про національні міфи й комплекси, травми та надії українського державотворе­н­ня, помилки і втрати на його шляху. Окремі твори пере­кладені польською мовою. Опублікував низку роз­відок про творчість В. Пачовського, Б. Лепкого, Ю. Словацького, С. Пшибишевського, Б. Шульца, О. Гордона, Б. Дячишина в українських та закордон­них ви­да­н­нях, а також числен­ні пере­клади з польської та російської мов.