Самбур Григорій Микитович
Визначення і загальна характеристика
СА́МБУР Григорій Микитович (01(14). 10. 1903, с. Хрещате Козелецького пов. Чернігівської губ., нині Чернігівського р-ну Чернігівської обл. – 30. 11. 1965, Київ) – ґрунтознавець. Доктор сільськогосподарських наук (1964). Премія імені В. Докучаєва АН СРСР (1951). Закінчив Чернігівський сільськогосподарський інститут (1926). Відтоді працював у Березнянській сільськогосподарській професійній школі (нині Чернігівський р-н Чернігівської обл.); від 1930 – в Українському НДІ землеробства (смт Чабани Києво-Святошинського р-ну, нині с-ще Фастівського р-ну Київської обл.): 1943–65 – завідувач відділу агроґрунтознавства. Наукові дослідження присвячені вивченню ґрунтів України, пошуку й розробленню способів підвищення їхньої родючості. Обґрунтував районування солонцевих ґрунтів, дослідив результати хімічної та біологічної меліорацій і способів обробітку ґрунтів у чорноземній і каштановій зонах України. Теоретично обґрунтував необхідність і показав результативність гіпсування в комплексі з біологічною меліорацією і плантажною оранкою галогенних ґрунтів різних типів засолення. Наукові праці С. із меліоративної характеристики зрошуваних ґрунтів півдня України були покладені в основу проєктування перших великих об’єктів іригації в Україні. Брав активну участь у розробленні та вирішенні проблеми створення земельного кадастру, методики бонітування ґрунтів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Как улучшить и освоить солонцы. Москва; Ленинград, 1950 (співавт.); Почвы УССР. К., 1951 (співавт.); Солонцы УССР и их улучшение // Мелиорация солонцов в СССР. Москва; Ленинград, 1953; Поліпшення та використання солонцевих ґрунтів. К., 1962; Гіпсування ґрунтів (хімічна меліорація солонцевих ґрунтів УРСР). К., 1964.