Падалка Борис Якович
Визначення і загальна характеристика
ПА́ДАЛКА Борис Якович (15. 05. 1883, м. Пирятин, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. – 05. 01. 1964, Київ) – лікар-інфекціоніст. Доктор медичних наук (1940), професор (1938). Закінчив Санкт-Петербурзький (1908) та Московський (1912) університети. Працював лікарем. Від 1924 – у Київському медичному інституті (з перервою): 1938–41 та 1954–62 – завідувач кафедри інфекційних хвороб; 1944–54 – завідувач однойменної кафедри Київського інституту удосконалення лікарів; водночас від 1949 – завідувач клінічного дизентерійного відділення Київського інституту інфекційних хвороб АМН СРСР. Голова Українського товариства епідеміологів, мікробіологів та інфекціоністів. Розробляв методи клінічної діагностики та лікування вірусних і бактеріальних інфекцій на основі вивчення природних захисних реакцій організму. Описав симптом укорочення перкуторного тону в правій клубовій ділянці при черевному тифі (симптом Падалки). Сформулював припущення про можливість існування таких форм черевного тифу, як пневмотиф, менінготиф, що згодом отримало підтвердження. Першим описав випадки пароксизмального рикетсіозу в Україні. Здійснив широкомасштабні дослідження патогенезу хронічної дизентерії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Лечение сибирской язвы противосибироязвенной сывороткой // Врачебное дело. 1928. № 2; Курс острых инфекционных болезней: Учеб. К., 1941 (співавт.); Брюшной тиф. К., 1947; Дизентерия (клиника, терапия и профилактика). К., 1955; Вопросы диагностики и лечения столбняка // Врачебное дело. 1962. № 12 (співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
