Гринцевич Назарій Андрійович

ГРИНЦЕ́ВИЧ Назарій Андрі­йович (10. 03. 2003, Він­ниця — 06. 05. 2024, по­близу м. Кремін­на Сіверськодонецького р-ну Луганської обл., похований 10. 05. 2024 на Алеї Слави Сабарівського кладовища у рідному місті) — військовик. Молодший лейтенант. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» (2022) та Бог­дана Хмельницького (2024, посмертно) 3-го ступеня. Медаль «За військову службу Україні» (2022). Був вболівальником він­ницького футбольного клубу «Нива», належав до фанатської спільноти. Ще до свого повнолі­т­тя про­йшов курс молодого бійця в окремому загоні (від 2023 — 12-а бригада) спеціального при­значе­н­ня «Азов» Національної гвардії України. Від початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) обороняв м. Маріуполь Донецької обл., був парамедиком. 20 травня склав зброю та за домовленістю з російськими військовиками долучився до евакуації, пере­бував у полоні. 21 вересня був звільнений унаслідок обміну. Згодом з по­братимами у складі «Азова» створив під­роз­діл «Контакт 12», де командував взводом оптичних спо­стерігачів. Загинув у бою в Серебрянському лісі. Завдяки його мужності та професіоналізму знищено значну кількість окупантів і їхньої техніки.