Городніченко Микола Анатолійович

ГОРОДНІЧЕ́НКО Микола Анатолі­йович (16. 09. 1991, смт Ромо­дан, нині с-ще Миргородського р-ну Полтавської обл. — 08. 01. 2024, Херсонська обл., похований 12. 01. 2024 на Алеї Героїв у м. Миргород) — військовик. Майор. Герой України (2025, посмертно). Орден «За мужність» 3-го (2020) та 2-го ступенів. Закінчив Кременчуцький військовий ліцей (Полтавська обл., 2009) та Львівську академію Сухопутних військ (2013). У складі 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України брав участь в антитерористичній операції на Сході України. Від 2018 служив у Центрі спеціальних операцій «Альфа» Служби без­пеки України. Після початку повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну (24 лютого 2022) воював на різних ділянках фронту. У лютому й березні 2022 стримував просува­н­ня окупантів на Пів­ночі України, брав участь у звільнен­ні м. Тростянець Охтирського р-ну Сумської обл. Робив піші вилазки в сіру зону, де було понад 300 одиниць російської техніки. Виконував бо­йові зав­да­н­ня під час контрна­ступу в Харківській обл., керував групою у майже окупованому м. Бахмут Донецької обл., разом з по­братимами звільняв Херсонщину. У січні 2024 керував діями снайперської групи, яка пере­правилася на острів у Херсонській обл., облаштувала позиції та знищувала окупантів снайперським вогнем. Під його керівництвом група ліквідувала близько 60 окупантів, але потрапила під ворожий об­стріл, коли поверталась із зав­да­н­ня. Микола Городніченко загинув. Похований біля брата Віктора Городніченка (19. 02. 1996, с. Покровська Багачка Хорольського, нині Лубенського р-ну Полтавської обл. — 08. 05. 2021, Харків), який помер у Харківському шпиталі від отриманого 28 квітня 2021 поране­н­ня по­близу с. Зайцеве Бахмутського р-ну.