Білик Мирослав Степанович

Визначення і загальна характеристика

БІ́ЛИК Мирослав Степанович (11. 09. 1948, с. Оріховець Під­волочиського, нині Тернопільського р-ну Тернопільської обл.) — архітектор. Доктор архітектури (1989), дійсний член Української академії архітектури (1998; від 1994 — керівник Галицько-Волинського центру). Заслужений архітектор України (1995). Член НСАУ (1986; у 1989—93 — голова правлі­н­ня Волинської обласної організації). Закінчив Львівський (1972) і Грузинський (1979, Тбілісі) політехнічні ін­ститути. Працював 1973—75 інженером-архітектором у Зборівському р-ні (Тернопільська обл.); 1976—77 —проєктному ін­ституті «Грузді­проміськбуд» (Тбілісі); 1979—88 — Тбіліському зональному НДІ екс­периментального проєктува­н­ня; 1989—93 — за­ступник директора, головний архітектор Волинської філії проєктного ін­ституту «Ді­промісто» (Луцьк); 1993—95 — генеральний директор Тернопільського проєктного ін­ституту; 1995—2006 — за­ступник, від 2009 — президент, голова на­глядової ради ПрАТ «Терно-КОРС» (Тернопіль); водночас 1988—89 — доцент Українського ін­ституту інженерів водного господарства (Рівне); 1990—92 — доцент кафедри образотворчого мистецтва Луцького педагогічного ін­ституту; 1990—94 — доцент кафедри містобудівництва Львівського політехнічного ін­ституту; від 2024 — професор Західноукраїнського університету (Тернопіль). 2006—09 — перший за­ступник голови Тернопільської облради. Голова Тернопільського від­діле­н­ня Українського товариства памʼяток історії та культури (1993—2010). Наукові дослідже­н­ня: архітектура, будівництво, теорія і методологія містобудува­н­ня, моніторинг формува­н­ня курортно-рекреаційних систем, аналогове і системне моделюва­н­ня, між­дисциплінарний синтез. Серед реалізованих проєктів — павіль­йон Грузинської РСР на ВДНГ у Москві (1983), роз­виток культурно-рекреаційної зони Боржомі—Бакуріані (Грузія, 1984), гуртожиток для студентів у Москві (1986), оздоровчий комплекс для дітей у смт Коджорі (Грузія, 1988), житловий будинок на вулиці 50-річчя Жовтня (Луцьк, 1989), комплексна регенерація історичної частини Луцьку, міст Горохів і Берестечко (нині обидва — Луцького р-ну, 1989—93), двохрамовий собор єд­на­н­ня християн Заходу і Сходу у смт Під­волочиськ (1993—2010), генплан і регенерація історико-архітектурної забудови центральної частини м. Збараж (нині Тернопільського р-ну, 1994—95), Центр охорони праці на вулиці Шпитальна (1996—97), комплекс Ново­апостольської церкви з адміністративно-житловим блоком на вулиці Збаразька (1999—2002), житловий комплекс на вулиці Під­кови (2003—11), спортивний комплекс економічного університету (2010), рекон­струкція комплексу будівель обласного клінічного перинатального центру «Мати і дитина» на вулиці Замкова (2012—15) у Тернополі, спортивно-оздоровчий комплекс східних єдиноборств у Києві (2007), рекон­струкція палацу Гнєвошів для поза­шкільної роботи з учнівською молод­дю у смт Золотий Потік Бучацького (нині Чортківського) р-ну (2016), бізнес-хаб «Територія успіху» в комплексі критого ринку (2018—19) та споруди для роз­витку малого під­приємництва в комплексі бізнес-хабу (2019—20) на вулиці О. Гончара в м. Чортків Тернопільської обл.

Пр.: Теория ис­следования сложных систем и ее применение в формировании рекреацион­ной общности (градостроительный аспект). Москва, 1988; Градостроительные предпосылки системной организации рекреацион­ной общности. Москва, 1988; Мониторинг формирования градостроительных структур не­производствен­ной сферы. Москва, 1991; Методичні рекомендації по проектуван­ню на­вчальних закладів нового типу в умовах Західного регіону України. Т., 1999; Філософський зріз архітектурної діяльності і теорія формува­н­ня складних систем в містобудуван­ні. Т., 2001; Діалектика архітектурно-містобудівельної діяльності. Т., 2003; Теорія і практика формува­н­ня містобудівних систем. Т., 2005; Архітектура та містобудівництво. Теорія і практика. Філософія і діалектика. Т., 2023.

М. М. Дьомін, Г. А. Пованда

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю