Безчастнов Ігор Михайлович

Визначення і загальна характеристика

БЕЗ­ЧА́СТНОВ Ігор Михайлович (13. 10. 1924, Одеса — 26. 11. 2018, м. Нью-Йорк, США) — архітектор. Внук М. Без­частнова. Кандидат архітектури (1975), професор (1994), член-кореспондент Української академії архітектури (1993). Закінчив Одеський інженерно-будівельний ін­ститут (1949), де 1957—96 й працював (нині академія будівництва і архітектури): 1981—86 — завідувач, від 1986 — професор кафедри архітектури та містобудува­н­ня, керівник науково-дослідної лабораторії екс­периментального проєктува­н­ня житлових і громадських будівель Держбуду СРСР. 1949—51 — в ін­ституті «Облсіль­проєкт» (Одеса); 1951 — в ін­ституті «Київтранс­вузол­проєкт»; 1951—54 — в ін­ституті «Чорномор­проєкт» (Одеса). Наукові дослідже­н­ня присвячені архітектурі планетаріїв і обсерваторій. Серед реалізованих проєктів — генеральне пере­планува­н­ня сіл Цебриківського, Комінтернівського і Котовського р-нів Одеської обл. (1951—52), Одеський залізничний вокзал (1952), морські вокзали у м. Єйськ Краснодарського краю (РФ) і м. Жданов (нині Маріуполь Донецької обл., 1953), серія масових астрономічних обсерваторій (1970), наукова астрономічна обсерваторія у с. Маяки Біляївського (нині Одеського) р-ну (1971), памʼятники Л. Толстому (1967, у 2023 демонтовано) та М. Томасу (1982, у 2015 демонтовано) в Одесі. Отримав 2-у премію в конкурсах на меморіали жертвам сталінських ре­пресій (1991) та жертвам єврейського геноциду на Пів­дні України (1992) в Одесі. 1996 ви­їхав до США, де брав участь у проєктуван­ні обсерваторії у Бостоні, монумента Гудзону та ін. Виконував також акварелі. 

Пр.: Планетарии и мас­совые обсерватории. 1977; Рекомендации по проектированию планетариев и мас­совых астрономических обсерваторий. 1988 (обидві — Москва). 

Літ.: Решетникова А. Династия семьи Без­частновых — строителей, архитекторов Одес­сы // Дерибасовкая — Ришельевская. 2021. № 87; Письмак Ю. 100 років від дня народже­н­ня архітектора, педагога, художника Ігоря Михайловича Без­частнова (13. 10. 1924 — 26. 11. 2018) // Кадри — будовам. 2024. № 11.

В. П. Уреньов  

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю