Швайко Микола Юрійович
ШВАЙКО́ Микола Юрійович (12. 04. 1931, с. Партинці Грицівського, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 01. 09. 2024, Дніпро) — фахівець у галузі механіки. Доктор фізико-математичних наук (1971), професор (1971). Закінчив Львівський університет (1955). Працював 1955—58 у Білоруському інституті інженерів залізничного транспорту (м. Гомель); 1962—65 — заступник директора з наукової роботи, 1965—69 — завідувач сектору теорії пружності Інституту фізики, математики і механіки АН Киргизької РСР (Фрунзе, нині Бішкек); 1969—71 — професор, 1971—92 — завідувач кафедри теоретичної механіки, 1992—2011 — професор кафедри теоретичної та прикладної механіки Дніпропетровського університету. Наукові дослідження: теорія пластичності; вплив історії навантаження на стійкість стрижнів, платівок, оболонок та просторових тіл; теорія розрахунку за граничним станом та пристосуванням елементів конструкцій.
Додаткові відомості
- Основні праці
- К теории пластичности, основанной на концепции скольжения // Прикладная механика. 1976. Т. 12, № 11; Сложное нагружение и некоторые вопросы устойчивости элементов конструкций // Там само. 1979. Т. 15, № 2; Влияние истории нагружения на устойчивость элементов конструкций. Дн., 1991; Опір матеріалів. Дн., 1992. Ч. 1; 1994. Ч. 2; Модель пластического деформирования материалов с площадкой текучести // Доп. НАНУ. 1997. № 6; До теорії стійкості прямолінійної форми рівноваги та процесу деформування стиснутого призматичного стрижня // Вісн. Дніпроп. ун-ту. Сер. Механіка неоднорідних структур. 2017. Вип. 2.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
