Чамуха Михайло Дмитрович

ЧАМУ́ХА Михайло Дмитрович (02. 10. 1918, с. Сваричівка Борзнянського пов. Чернігівської губ., нині Прилуцького р-ну Чернігівської обл. — 06. 05. 2009, с-ще Краснообськ Новосибірської обл., РФ) — вчений-зоотехнік. Доктор сільськогосподарських наук (1976), професор (1977), член-кореспондент Російської академії сільськогосподарських наук (1978). Заслужений діяч науки РФ (1996). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закінчив Полтавський сільськогосподарський ін­ститут (1940). Працював 1945—48 зоотехніком, зокрема у Чернігівській обл. 1948—53 на­вчався у школі бонітерів, був молодшим науковим спів­робітником Всесоюзного НДІ гібридизації та акліматизації тварин «Асканія-Нова» (смт Асканія-Нова, нині с-ще Каховського р-ну Херсонської обл.). 1953—60 — за­ступник директора, завідувач від­ділу вівчарства Читинської сільськогосподарської дослідної станції (РФ); 1960—66 — завідувач від­ділу вівчарства Киргизького НДІ тварин­ництва (с. Фрунзе); від 1967 — завідувач одно­ймен­ного від­ділу, 1979—89 — директор, 1989—91 — радник при дирекції Сибірського науково-дослідного і проєктно-технологічного ін­ституту тварин­ництва (Краснообськ); 1991—97 — за­ступник з наукової роботи голови Президії, 1997—2000 — головний спеціаліст, 2000—09 — за­ступник начальника від­ділу тварин­ництва, ветеринарії і про­блем Крайньої Пів­ночі Сибірського від­діле­н­ня Російської академії сільськогосподарських наук. Спів­автор тонкорун­ної забайкальської породи овець, сибірського типу мʼясо-вовнової породи овець. Наукові дослідже­н­ня: добір і консолідація генотипів зі збереже­н­ням бажаних якостей вихідних схрещуваних форм. Роз­робив технологію проведе­н­ня окотів овець у неопалюваних приміще­н­нях в умовах Пів­дня України.

Завантажити статтю