Філіпченко Юрій Олександрович
Визначення і загальна характеристика
ФІЛІ́ПЧЕНКО Юрій Олександрович (01(13). 02. 1882, с. Злинь Орловської губ., Росія — 20. 05. 1930, Москва, похований у Ленінграді, нині Санкт-Петербург) — вчений-генетик. Професор (1919). Навчався у Військово-медичній академії у Санкт-Петербурзі, закінчив Санкт-Петербурзький університет (1906; під час навчання брав участь у політичних акціях, за що був заарештований), де й працював (з перервами): від 1918 — завідувач лабораторії генетики та експериментальної зоології, реорганізованої 1919 у кафедру. 1910–17 — на зоотехнічній станції «Асканія-Нова» (нині Каховський р-н Херсонської обл.). 1911–12 перебував у закордонному науковому відрядженні в Німеччині та Італії з метою написання магістерської дисертації. 1917 захистив дисертацію «Изменчивость и наследственность черепа у млекопитающих» на ступінь доктора зоології та порівняльної анатомії. 1920 ініціював створення та очолив лабораторію генетики й експериментальної зоології у Петергофському природничо-науковому інституті (Петроград, нині Санкт-Петербург); від 1921 — організатор і завідувач Бюро з євгеніки (від 1930 — Лабораторія генетики АН СРСР). 1926 ініціював експедиції у Середню Азію з вивчення порід великої рогатої худоби, результати яких стали основою племінної роботи у 1930-і рр. Наукові дослідження у галузях морфології, еволюційної біології, генетики та селекції. Описав механізми кількісної мінливості спадкових ознак на прикладі сортів пшениці. Запропонував терміни «мікроеволюція» та «макроеволюція». Автор дослідження зі схрещування бізонів, зубрів і корів в «Асканії-Новій».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Изменчивость и эволюция. Петроград, 1915; Наследственность. Москва, 1917; Частная генетика. Растения. Ленинград, 1927. Ч. 1; Частная генетика. Животные. Ленинград, 1928. Ч. 2; Генетика. Москва; Ленинград, 1929; Экспериментальная зоология. Москва, 1932; Генетика мягких пшениц. Москва; Ленинград, 1934.