КОБС Жан (Kobs Jean; 12. 04. 1912, містечко Аянж, департамент Ельзас-Лотаринґія, Франція — 29. 08. 1981, м. Ґодін, Бельгія) — французькомовний поет українського походже­н­ня. 1936–77 душпастирював у Бельгії. Літ. діяльність роз­почав у роки 2-ї світової війни, пере­клавши франц. мовою понад 90 віршів Р.-М. Рільке. Поезію К. втілено у символах, люд. змага­н­нях та душев. удосконален­ні. К. по­стає своєрід. християн. містиком, чиє життя повʼязане з Євангеліями. Автор поет. зб. «Le Parfum du Silence» («Запах тиші», Льєж, 1949), «Les Roses de la Nuit» («Троянди ночі», Париж, 1953; премія Франц. академії), «Le Kobzar de lʼExil» («Кобзар ви­гна­н­ня», Париж, 1973, т. 1; 1974, т. 2; премія А. Давінь­йона, 1975; у віршах «Le Printemps» — «Весна», «LʼEté» — «Літо», «LʼAutomne» — «Осінь», «LʼHiver» — «Зима» простежується семант. ряд «кобза — кобзар — Шевченко»), «La Mémoire du Silence» («Памʼять мовча­н­ня», Намюр, 1983). Від­кривши для себе Т. Шевченка через пере­клади Е. Ґільвіка з ви­да­н­ня серії «Poètes dʼaujourdʼhui» («Поети сьогоде­н­ня», Париж, 1964), пройнявся його поет. на­строєм, пере­жива­н­нями. Окремі вірші К. написані під впливом Кобзаря, якому присвяч. вірш «A Chevtchenko» («Шевченкові», 1964). Автор франц. інтер­претації поезії «Le Testament» («Заповіт» Т. Шевченка, не ви­дано).