Свєнтоховський Болєслав

Визначення і загальна характеристика

СВЄНТОХО́ВСЬКИЙ Болєслав (Swientochowski Boleslaw; 17. 09. 1895, с-ще Домброва, нині місто Домброва-Ґурнича Сілезького воєводства, Польща — 06. 12. 1975, Вроцлав, Польща) — польський вчений-агроном. Доктор габілітований сільського господарства (1935), професор (1940). Академік ВАСГНІЛ (1940) та Польської академії наук (1961). Державні нагороди Польщі. Закінчив Промислово-сільськогосподарські курси у Варшаві (1916). У 1920–21 працював асистентом кафедри годівлі тварин Познанського університету (Польща); 1921–28 — ад’юнкт кафедри рослинництва Головної сільськогосподарської школи у Варшаві; 1928–30 — директор Дослідної установи тютюнництва у с. П’ядики (нині Коломийський р-н Івано-Франківської обл.); 1930–37 — завідувач відділу фізіології та польових досліджень Дослідної станції використання торфів у м. Сарни (нині Рівненська обл.); від 1933 — викладач рослинництва в Сільськогосподарській академії в м. Дубляни (нині Львівський р-н Львівської обл.); від 1936 — завідувач кафедри загального та спеціального рослинництва, 1940–41 — декан рільничо-лісового факультету Львівської політехніки. Завідував у Дублянах дослідними станціями рільництва й торфів, організував 1937 дослідну станцію волокнистих рослин. 1946–51 — завідувач кафедри обробітку ґрунту та рослинництва Вроцлавської політехніки; 1951–54 — проректор Вищої сільськогосподарської школи у Вроцлаві. Водночас 1951–66 керував закладом обробітку ґрунту і сівозмін Інституту обробітку, угноювання та ґрунтознавства в м. Пулави (Польща), 1966–75 — закладом обробітку ґрунту. Досліджував динаміку азотних сполук у торфових ґрунтах; вивів оригінальну теорію старіння торфів, відкрив і описав ілювіальний рівень торфовища, систему сівозмін доповнив новою, що базувалася на засадах впливу груп рослин на ґрунти; вивчав пожнивну озимину за різної змінності умов, негативні та позитивні наслідки застосування гербіцидів, проблематику боротьби з бур’янами, можливості перероблення коноплі на волокно.

Завантажити статтю