Свєнтоховський Болєслав

СВЄНТОХО́ВСЬКИЙ Болєслав (Swientochowski Boleslaw; 17. 09. 1895, с-ще Домброва, нині місто Домброва-Ґурнича Сілезького воєводства, Польща — 06. 12. 1975, Вроцлав, Польща) — польський вчений-агроном. Доктор габілітований сільського господарства (1935), професор (1940). Академік ВАСГНІЛ (1940) та Польської академії наук (1961). Державні нагороди Польщі. Закінчив Промислово-сільськогосподарські курси у Варшаві (1916). У 1920—21 працював асистентом кафедри годівлі тварин По­знанського університету (Польща); 1921—28 — адʼюнкт кафедри рослин­ництва Головної сільськогосподарської школи у Варшаві; 1928—30 — директор Дослідної установи тютюн­ництва у с. Пʼядики (нині Коломийський р-н Івано-Франківської обл.); 1930—37 — завідувач від­ділу фізіології та польових досліджень Дослідної станції викори­ста­н­ня торфів у м. Сарни (нині Рівненська обл.); від 1933 — викладач рослин­ництва в Сільськогосподарській академії в м. Дубляни (нині Львівський р-н Львівської обл.); від 1936 — завідувач кафедри загального та спеціального рослин­ництва, 1940—41 — декан рільничо-лісового факультету Львівської політехніки. Завідував у Дублянах дослідними станціями рільництва й торфів, організував 1937 дослідну станцію волокнистих рослин. 1946—51 — завідувач кафедри обробітку ґрунту та рослин­ництва Вроцлавської політехніки; 1951—54 — проректор Вищої сільськогосподарської школи у Вроцлаві. Водночас 1951—66 керував закладом обробітку ґрунту і сіво­змін Ін­ституту обробітку, угноюва­н­ня та ґрунто­знавства в м. Пулави (Польща), 1966—75 — закладом обробітку ґрунту. Досліджував динаміку азотних сполук у торфових ґрунтах; вивів оригінальну теорію старі­н­ня торфів, від­крив і описав ілювіальний рівень торфовища, систему сіво­змін доповнив новою, що базувалася на засадах впливу груп рослин на ґрунти; ви­вчав пожнивну озимину за різної змін­ності умов, негативні та позитивні наслідки за­стосува­н­ня гербіцидів, про­блематику боротьби з бурʼянами, можливості пере­робле­н­ня коноплі на волокно.

Завантажити статтю