Фаріон Ірина Дмитрівна

ФАРІО́Н Ірина Дмитрівна (29. 04. 1964, Львів — 19. 07. 2024, там само) — мово­знавиця, громадська діячка. Доктор філологічних наук (2015). Народний депутат України (2012—14). Премії імені О. Гірника (2004), імені Б. Грінченка (2008), імені Д. Нитченка (2012), імені І. Огієнка (2016). Закінчила Львівський університет (1987), де й працювала лаборантом на кафедрі загального мово­знавства; від 1991 — у Національному університеті «Львівська політехніка»: від 2015 — професор кафедри української мови. Голова на­глядової ради Між­народного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика (2015—24). Член політради всеукраїнського обʼ­єд­на­н­ня «Свобода» (2005—24). У ВР України 7-го склика­н­ня — голова під­комітету з питань вищої освіти Комітету з питань науки і освіти, член фракції всеукраїнського обʼ­єд­на­н­ня «Свобода». Наукові дослідже­н­ня: діахрон­на соціолінгвістика, історія мови, лінгвоперсонологія, культура мовле­н­ня, правописна норма. Авторка ідеї створе­н­ня мовних плакатів «Мова — твого життя основа» (2001), «Я на сторожі коло їх по­ставлю слово» (2002), «Українська мова — краса і сила» (2007), «Слово — меч духовний» (2012); проєктів «Скарб нації» (2006—14), «Від книги до мети» (2011—19), «Велич особистості» (2014—19) на парламентському ка­налі «Рада», «Ген українців» на телека­налі НТА (2019—24); курсів з української мови на ютуб-ка­налі «Студія Фаріон» (2022—24). Застрелена біля власного будинку, судовий процес над обвинуваченим триває.

Завантажити статтю