Розмір шрифту

A

Стукалов Олег Костянтинович

СТУКА́ЛОВ Олег Костянтинович (21. 06. 1940, Баку — 21. 12. 2021, Київ) — архітектор, живописець, графік, монументаліст. Заслужений архітектор УРСР (1991). Дійсний член Української академії архітектури (1998). Член НСАУ (1973) та НСХУ (2013). Закінчив Київський художній інститут (1963, викладач В. Заболотний). Працював у проєктних установах Києва. Серед реалізованих проєктів — готель «Либідь» (1964–70), магазин «Будинок меблів» (1984), церква св. Георгія Переможця на території шпиталю МВС на вулиці Бердичівська (2000), індивідуальні житлові будинки у Кончі-Заспі, Пущі-Водиці та ін. місцевостях Києва (від 1970), громадські центри (1970) у Києві та м. Дніпродзержинськ (нині Кам’янське Дніпропетровської обл.), дитсадки (1982–85) у Києві та м. Славутич (нині Вишгородського р-ну Київської обл.), Музей «Партизанська іскра» у с. Кримка Первомайського р-ну Миколаївської обл. (1985), монументи «Україна — визволителям» в Ужгороді (1970), Незалежності України у Києві (2001), головний вхід до Голосіївського парку імені М. Рильського (2003–05) та пам’ятник М. Рильському (2003), надгробні пам’ятники на могилах В. Глушкова (1983), С. Гусовського, М. Бажана (обидва — 1984) та О. Федорова (1990) на Байковому кладовищі, пам’ятники М. Біляшівському біля Національного художнього музею України (1987), на честь засновників Києва на Майдані Незалежності (2001), «Чорнобиль. Біль і пам’ять вічна» на Голосіївському проспекті, П. Орлику (обидва — 2011) у Києві, загиблим студентам Білоцерківського аграрного університету (Київська обл., 1985), Бояну в Черкасах (1987), Лесі Українці на території Гурзуфського парку (АР Крим, 1990), Т. Шевченку в м. Бурштин Івано-Франківської обл. (1994) та Луцьку (1995), низка меморіальних дощок. Займався живописом і графікою. Виконав значну кількість пейзажів України («Софіївка»), Італії («Форуми Риму»), Франції («Сад Ренуара», «Осінь в Парижі»), Португалії, Німеччини («Німецький парк»), Данії, РФ («Старий парк»). Персональні виставки — у Києві (1972, двічі 2006, 2009, 2012), Копенгаґені (2016). Художні твори представлено у багатьох приватних колекціях в Україні та за кордоном, у зібранні НСХУ.

Додаткові відомості

Основні праці
Домашний очаг. 1986 (співавт.); Благоустройство усадьбы. 1991; 1993; 1995; Садовий будинок. 1991 (усі — Київ).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лип. 2025
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
архітектор
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
890328
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
2
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Стукалов Олег Костянтинович / М. М. Дьомін // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-890328.

Stukalov Oleh Kostiantynovych / M. M. Domin // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-890328.

Завантажити бібліографічний опис

Cамойлович
Людина  |  2025
З. В. Мойсеєнко, М. М. Дьомін
Євреїнов
Людина  |  Том 9  |  2023
Н. К. Трікаш
Єгоров
Людина  |  Том 9  |  2023
Л. І. Барилюк, В. В. Клепачевський
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору