Розмір шрифту

A

Тисовський Олександр Васильович

ТИСО́ВСЬКИЙ Олександр Васильович (псевдо — Дрот; 09. 08. 1886, с. Биків, нині Яворівського р-ну Львівської обл. — 29. 03. 1968, Ві­день) — громадський діяч, біо­лог, педагог. Дійсний член НТШ (1920). Засновник української скаутської організації «Пласт». На­вчався у Львівському університеті (1904—09). У 1910 отримав диплом доктора філософії. 1911—39 працював вчителем природо­знавства в Академічній гімназії у Львові, водночас 1920—24 викладав у Львівському таємному українському університеті, 1939—41 — у Львівському університеті. Опираючись на традиції запорозьких та кубанських козаків і правила англійського скаутингу, 1911 створив серед своїх учнів перші пластові гуртки і роз­робив принципи діяльності «Пласту» (уклав текст пластової присяги, вимоги пластового іспиту та ін.). 12 квітня 1912 в Академічній гімназії у Львові склали присягу перші пластуни. Одночасно з Т. пластові гуртки заснували П. Франко при філії Академічної гімназії у Львові, І. Чмола при львівській «Січі» та низка вчителів при гімназіях Галичини. Ви­ступав проти надмірної воєнізації «Пласту», пере­творе­н­ня його на додаток до українського політичного руху, стежив за дотрима­н­ням високих вимог до пластунів, намагався централізувати пластову організацію. У квітні 1913 у Львові було скликано перший зʼїзд пред­ставників пластових від­ділів із 16-ти місцевостей Галичини та сформовано «Організаційний пластовий комітет», куди уві­йшов і Т. 1913—14 опублікував низку статей про засади й напрями діяльності «Пласту», а 1913 видав друком перший пластовий під­ручник (пере­роблене ви­да­н­ня — «Життя в Пласті», 1921), де виклав основи пластового світо­гляду. На початку 1-ї світової війни всі члени пластового гуртка Т. вступили до Легіону українських січових стрільців. У березні 1916 Т. від­новив діяльність пластових гуртків у Львові. Для опіки над «Пластом» було сформовано Верховну пластову раду на чолі з Т., що скеровувала діяльність усіх пластових частин у Галичині. Т. продовжував ві­ді­гравати провід­ну роль у «Пласті» і в між­воєн­ний період. Написав слова пластового гімну «Цвіт України і краса». Після заборони «Пласту» 1930 спів­працював із нелегальними пластовими структурами — Пластовим центром, ко­оперативом «Пласт», журналом «Вогні». Під час 2-ї світової війни у спів­праці з Українським центральним комітетом без­успішно намагався від­новити пластові організації. Від 1944 пере­бував у еміграції у Відні. Брав активну участь у громадському житті українців Австрії, був членом Президії Союзу українців Австрії. Автор низки статей із ботаніки та зоології українською та німецькою мовами.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
лип. 2025
Том ЕСУ:
стаття має лише електронну версію
Дата опублікування статті онлайн:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
громадський діяч
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
890337
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
3
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Тисовський Олександр Васильович / О. Д. Семкович, Ю. М. Токарський // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2025. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-890337.

Tysovskyi Oleksandr Vasylovych / O. D. Semkovych, Yu. M. Tokarskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2025. – Available at: https://esu.com.ua/article-890337.

Завантажити бібліографічний опис

Євкін-Бялосинський
Людина  |  Том 9  |  2009
Г. М. Пермінова
Єфименко
Людина  |  Том 9  |  2024
П. Г. Марков
Іваненко
Людина  |  Том 11  |  2011
Н. В. Федотова
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору