Єнш Адам-Арнольд Карлович
Визначення і загальна характеристика
ЄНШ Адам-Арнольд Карлович (13(25). 08. 1866, м. Здунська-Воля, нині Лодзького воєводства, Польща — 13. 02. 1920, Риґа) — фахівець у галузі будівництва, архітектор. Член-кореспондент Санкт-Петербурзького товариства архітекторів (1901). Закінчив Санкт-Петербурзький інститут цивільних інженерів (1890). Відтоді працював архітектором Університету св. Володимира у Києві; від 1891 — міський архітектор Бердичева Київської губ. (нині Житомирської обл.); 1895–98 — архітектор, інженер будівельного відділу Волинського губернського правління та міський архітектор Житомира; 1898–1903 — губернський інженер будівельного відділу Ярославського губернського правління; 1904–05 — екстраординарний професор кафедри будівельного мистецтва та архітектури Томського технологічного інституту (обидва — Росія); від 1905 — ад’юнкт-професор, від 1907 — екстраординарний професор кафедри водопостачання та каналізації, від 1917 — ординарний професор кафедри інженерних наук Ризького політехнічного інституту. Наукові дослідження присвячені проблемам проєктування споруд для водопостачання та каналізації, благоустрою, планування та забудови міст. Серед проєктів — університетська бібліотека у Києві (1891), водопостачання у м. Кременчук Полтавської губ. (нині Полтавської обл., 1-а премія, 1892), Хрестовоздвиженський собор (1897–1900) і водонапірна вежа (1899) в Житомирі, міське училище в Самарі, пансіон дворянського училища в Костромі (обидва — Росія), водопостачання та каналізація м. Рущук (нині Русе, Болгарія).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Канализация нечистот города Кременчуга по раздельно-сплавной системе. Ярославль, 1898; Сельское инженерное искусство. Ярославль, 1901; Канализация городов и очистка сточных вод. С.-Петербург, 1903; Города-сады: города будущего. С.-Петербург, 1910; План и застройка городов. С.-Петербург, 1914; Оздоровление и благоустройство городов. Москва, 1917.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
