Томенко Володимир Іванович
Визначення і загальна характеристика
ТОМЕ́НКО Володимир Іванович (27. 11. 1910, с. Сахнівка Канівського пов. Київської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 07. 10. 1983, Київ) — військовик. Повний кавалер ордена Слави (1944, двічі — 1945). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. В армії та на фронті від 1941. Потрапив в оточення, воював в одному із партизанських загонів (до січня 1944). Потім брав участь у складі 2-го та 1-го Українських фронтів у Корсунь-Шевченківській, Умансько-Ботошанській та Яссько-Кишинівській, Сандомирсько-Сілезькій, Нижньо-Сілезькій, Берлінській і Празькій операціях. Відзначився як командир партизанського з’єднання «Грізний» восени 1943, під час визволення Шполянщини (нині Черкаська обл.) у січні 1944, у боях поблизу с. Маньківці (нині Жмеринського р-ну Вінницької обл.) у квітні того ж року, в р-ні с. Вешенци (Польща) у січні 1945, за м. Баутцен (Німеччина) у квітні того ж року. Від 1945 — у запасі. Мешкав у Києві, де закінчив Українську сільськогосподарську академію (1963) й працював викладачем у ній.
Додаткові відомості
Завантажити статтю
Людина 
