Романенко Іван Георгійович
Визначення і загальна характеристика
РОМАНЕ́НКО Іван Георгійович (13. 01. 1908, м. Суджа, нині Курської обл., РФ — 10. 08. 1994, Санкт-Петербург) — військовик. Герой Радянського Союзу (1940). Учасник радянсько-фінської та 2-ї світової воєн. Державні та бойові нагороди СРСР. Дитячі роки минули у м. Лохвиця (нині Миргородського р-ну Полтавської обл.). Закінчив школу фабрично-заводського навчання (1927). Працював на будівництві машино-будівного заводу в м. Краматорськ (нині Донецької обл.). Від 1930 — в армії. Закінчив Одеську авіашколу (1933) та курси командирів ланки при 1-й військовій школі льотчиків. Відзначився під час боїв на території Фінляндії. Під час 2-ї світової війни у складі винищувального авіаполку прикривав з повітря бази Балтійського флоту, захищав Ленінград (нині Санкт-Петербург) і «дорогу життя» через Ладозьке озеро. Брав участь у боях з японськими військами. Закінчив авіаційний факультет Вищої академії Генштабу (1950). До 1961 перебував на посаді начальника штабу ВПС Північного флоту, відтоді очолював філію НДІ Міністерства оборони СРСР. Від 1970 — генерал-лейтенант у відставці. Останні роки проживав у Санкт-Петербурзі.