Ярін В’ячеслав Миколайович
Визначення і загальна характеристика
Я́РІН В’ячеслав Миколайович (04. 10. 1883, Санкт-Петербург — 30. 03. 1968, Київ) — фахівець у галузі будівельної механіки. Професор (1938). Дійсний член Академії будівництва і архітектури УРСР (1959). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1947). Державні нагороди СРСР. Закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення (1910). Відтоді працював на будівництві залізниць. 1921–30 — у Київському політехнічному інституті: від 1928 — професор; 1930–41, 1944–67 — засновник і завідувач кафедри залізобетонних і кам’яних конструкцій, водночас 1948–49 — заступник директора Інституту з наукової роботи, 1956–58 — завідувач кафедри основ і фундаментів Київського інженерно-будівельного інституту; 1942–44 — завідувач кафедри графіки Куйбишевського інженерно-будівельного інституту (нині Самара, РФ). Наукові дослідження: питання розрахунку колон з урахуванням поздовжнього згину під дією руйнівного навантаження, застосування залізобетону в промисловості, цивільному та залізничному будівництві. Брав участь у повоєнній відбудові цивільних і громадських об’єктів Києва, Вінниці, Кременчука (Полтавська обл.) та ін. міст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Нові кадри радянських будівників: роботи дипломантів конструкторської спеціальності київського будівельного інституту // Соціалістичний Київ. 1936. № 7/8; К вопросу о проектировании сборных железобетонных каркасов гражданских зданий // Новое в строительной технике. Вып. 7: Строительные конструкции. К., 1955; Экспериментальное исследование железобетонных панелей в виде пологих оболочек двоякой кривизны // Там само; Несущая способность железобетонных плит с отверстиями // Бетон и железобетон. 1969. № 10 (усі — співавт.).
Завантажити статтю
Людина 
