ЩЕ́РБАНЬ Олександр Назарович (17. 02(02. 03). 1906, с. Диканька Полтавського пов. Полтавської губ., нині с-ще Полтавського р-ну Полтавської обл. — 07. 01. 1992, Київ) — фахівець у галузі гірничої теплофізики, рудникової теплодинаміки, газометрії. Доктор технічних наук (1953), професор (1954), академік АНУ (1957; у 1957–61 — віце­президент). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1966). Державна премія СРСР (1969), премія імені Г. Проскури НАНУ (1995, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бо­йові нагороди СРСР. Закінчив Дні­пропетровський гірничий ін­ститут (нині Дні­про, 1933), де 1939–41 й працював. У 1934–37 — інженер, 1937–39 — завідувач науково-дослідного від­ділу, 1939–41 — керівник тресту «Донша­хто­проєкт» (Дні­пропетровськ); 1946–53 — за­ступник директора з наукової роботи, 1953–57 — завідувач від­ділу рудникової вентиляції Ін­ституту гірничої справи АН УРСР; 1958–78 — завідувач від­ділу гірничої теплофізики, 1978–87 — завідувач від­ділу газометрії і засобів управлі­н­ня якістю атмо­сфери, 1987–92 — радник при дирекції Ін­ституту технічної теплофізики АНУ (обидва — Київ). 1953–57 — головний вчений секретар Президії АН УРСР; 1958–62 — голова Комісії з впровадже­н­ня наукових досягнень у виробництво АН УРСР; 1961–65 — за­ступник голови РМ УРСР з ко­ординації науково-дослідних робіт; 1977–82 — голова Між­народного бюро гірничої теплофізики. Основоположник роз­витку в Україні гірничої теплофізики та рудникової термодинаміки, заклав під­валини нового напряму — науки про теплооб­мін у виробках глибоких шахт, принципово роз­вʼязав про­блему контролю про­гнозу та регулюва­н­ня мікроклімату шахт за тепловим і газовим факторами. Роз­вʼязав пита­н­ня контролю і регулюва­н­ня рівнів за­брудне­н­ня над­земного шару атмо­сфери шкідливими викидами. Результати досліджень в галузі рудникової газодинаміки послужили науковою базою для роз­робки засобів управлі­н­ня газовиділе­н­ням в процесі механізованого ви­йма­н­ня газоносних пластів. Керував роз­робле­н­ням методик роз­рахунків температури промивального роз­чину в бурильній колоні й між­трубній площині свердловини, температурних полів у буровому інструменті та в певних елементах кон­струкції свердловини, а також в оточуючому її породному масиві. Ви­вчав роз­виток гірничої справи Донбасу в історичному аспекті.