Щербань Олександр Назарович

Визначення і загальна характеристика

ЩЕ́РБАНЬ Олександр Назарович (17. 02(02. 03). 1906, с. Диканька Полтавського пов. Полтавської губ., нині с-ще Полтавського р-ну Полтавської обл. — 07. 01. 1992, Київ) — фахівець у галузі гірничої теплофізики, рудникової теплодинаміки, газометрії. Доктор технічних наук (1953), професор (1954), академік АНУ (1957; у 1957–61 — віцепрезидент). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1966). Державна премія СРСР (1969), премія імені Г. Проскури НАНУ (1995, посмертно). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпро, 1933), де 1939–41 й працював. У 1934–37 — інженер, 1937–39 — завідувач науково-дослідного відділу, 1939–41 — керівник тресту «Доншахтопроєкт» (Дніпропетровськ); 1946–53 — заступник директора з наукової роботи, 1953–57 — завідувач відділу рудникової вентиляції Інституту гірничої справи АН УРСР; 1958–78 — завідувач відділу гірничої теплофізики, 1978–87 — завідувач відділу газометрії і засобів управління якістю атмосфери, 1987–92 — радник при дирекції Інституту технічної теплофізики АНУ (обидва — Київ). 1953–57 — головний вчений секретар Президії АН УРСР; 1958–62 — голова Комісії з впровадження наукових досягнень у виробництво АН УРСР; 1961–65 — заступник голови РМ УРСР з координації науково-дослідних робіт; 1977–82 — голова Міжнародного бюро гірничої теплофізики. Основоположник розвитку в Україні гірничої теплофізики та рудникової термодинаміки, заклав підвалини нового напряму — науки про теплообмін у виробках глибоких шахт, принципово розв’язав проблему контролю прогнозу та регулювання мікроклімату шахт за тепловим і газовим факторами. Розв’язав питання контролю і регулювання рівнів забруднення надземного шару атмосфери шкідливими викидами. Результати досліджень в галузі рудникової газодинаміки послужили науковою базою для розробки засобів управління газовиділенням в процесі механізованого виймання газоносних пластів. Керував розробленням методик розрахунків температури промивального розчину в бурильній колоні й міжтрубній площині свердловини, температурних полів у буровому інструменті та в певних елементах конструкції свердловини, а також в оточуючому її породному масиві. Вивчав розвиток гірничої справи Донбасу в історичному аспекті.

Завантажити статтю