Щербаков Олексій Іванович
Визначення і загальна характеристика
ЩЕРБАКО́В Олексій Іванович (05(17). 01. 1858, Москва — 1944, Сербія) — лікар-терапевт. Доктор медицини (1891), професор (1895). Закінчив відділення природничих наук фізико-математичного факультету (1879) та медичний факультет (1883) Московського університету, де й працював 1884–87 надштатним ординатором, 1891–95 — асистентом та приват-доцентом пропедевтичної клініки. 1888–91 займався лікарською діяльністю. Від 1895 — професор кафедри шпитальної терапії, водночас 1903–05 — декан медичного факультету Варшавського університету; 1907–08 — завідувач кафедри терапевтичної шпитальної клініки, 1908 — проректор, 1918–19 — приват-доцент, 1919–20 — завідувач кафедри лікарської діагностики з пропедевтичною клінікою Новоросійського університету в Одесі. Попечитель Одеського (1908–13) та Ризького (1913–17) навчальних округів. Від 1920 — в еміграції. Від 1924 — професор-бальнеолог медичного факультету Белґрадського університету. Вивчав етіологію і патогенез виразкової хвороби та питання курортології. Здійснив комплексне дослідження впливу агресивного шлункового вмісту, порушень мікроциркуляції в стінці шлунка та центральної іннервації на розвиток виразки, розробив концепцію розвитку виразкової хвороби в її сучасному розумінні.
Додаткові відомості
- Основні праці
- О получении и свойствах цинкпропила // Журн. Рус. физ.-хим. об-ва. 1881. Т. 13, вып. 5, часть химическая; Об условиях развития круглой язвы желудка. Москва, 1891; Грязелечебные местности Европейской России. Москва, 1898; Очерк целебных минеральных грязей юга России // Одес. лиманы и южно-рус. целебные грязи. О., 1919. Ч. 1; Лековите воде и климатска места у Краљевини Срба, Хрвата и Словенаца са балнеолошком картом. Београд, 1922 (співавт.); К вопросу о равновесии между кислотою и щелочью в организме под влиянием лечения щелочно-углекислою водою в Варнячкой бане // Тр. 4-го съезда рус. академ. орг-ций за границей, в Белграде 16–23 сен. 1928. Белград, 1929. Ч. 2.