Штейнберг Яків Аронович

Визначення і загальна характеристика

ШТЕ́ЙНБЕРГ Яків Аронович (13(25). 04. 1896, Київ — 11. 02. 1982, там само) — архітектор. Брат Мойсея, батько Олександра Штейнбергів. Кандидат архітектури (1956), професор (1937). Член-кореспондент Академії архітектури УРСР (1946) та Академії будівництва й архітектури УРСР (1958). Закінчив Київський художній інститут (1925). У 1916–19 працював помічником головного інженера на будівництві Київського піхотного військового училища; 1923–25 — в школі імені Ратманського та педагогічному інституті в Києві; 1925–28 — у Харківському художньому технікумі та на будівництві «Держпрому»; 1928–34 — завідувач архітектурного сектору проєктних установ «Індбуд» і «Цивільбуд» (обидві — Харків); водночас 1929–34 — у Харківському художньому інституті; 1934–36 — завідувач проєктної майстерні інституту «Цивільпромбуд» (Київ); від 1934 з перервою — професор, 1949–50, 1952–56 — завідувач кафедри архітектурного проєктування Київського інженерно-будівельного інституту; 1936–38 — завідувач проєктної майстерні Наркомздоров’я УРСР (Київ); 1938–41 — консультант архітектурного проєктування інституту «Діпромісто» (Харків); у роки 2-ї світової війни — керівник проєктного бюро заводу № 60 у м. Фрунзе (нині Бішкек); 1944–46 — керівник відділу житлових і цивільних споруд Управління у справах архітектури при РМ УРСР; від 1946 — керівник сектору Інституту будівельної техніки Академії архітектури УРСР, згодом — Інституту архітектури споруд Академії будівництва й архітектури УРСР; за сумісництвом — професор Київського інституту цивільних інженерів. Автор низки праць з питань житлового будівництва та проєктування будівель громадського й спеціального призначення. Серед реалізованих проєктів — клуб будівельників та житловий будинок «Індубуду» в Харкові, гірничий (усі — 1928) та вуглехімічний (1930) інститути у м. Сталіно (нині Донецьк), санаторій «Україна» (1932), літній кінотеатр (1956) та закритий плавальний басейн (1957–58) у м. Ґаґра (Грузія), 2-а поліклініка (1954) та типові 5-поверхові житлові будинки (1966, 1970–74) у Києві.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю