Шапіро Самуїл Єфремович
Визначення і загальна характеристика
ШАПІ́РО Самуїл Єфремович (14. 03. 1909, Одеса — 23. 11. 1986, м. Хабаровськ, РФ) — лікар-інфекціоніст. Доктор медичних наук (1964), професор (1966). Учасник 2-ї світової війни. Закінчив Одеський медичний інститут (1931). Працював 1934–41 в Одеському інституті удосконалення лікарів; 1947–55 — у Таджицькому медичному інституті (Сталінабад, нині Душанбе); 1955–76 — завідувач, 1977–82 — професор-консультант кафедри інфекційних хвороб, водночас 1961–67 — проректор з наукової роботи Хабаровського медичного інституту. Від 1982 — на пенсії. Наукові дослідження: епідеміологія, клініка, діагностика, лікування тифопаратифозних хвороб, геморагічної лихоманки з нирковим синдромом, кліщового енцефаліту; лікувально-евакуаційне забезпечення інфекційних хворих у діючій армії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Геморрагическая лихорадка. Сталинабад, 1953; Лихорадка Ку (Q). Сталинабад, 1954; Наставление по распознаванию, лечению и профилактике клещевой возвратной лихорадки. Сталинабад, 1955; Очерки эпидемиологии и клиники абдоминального паратифа В. Хабаровск, 1961; Антибиотикотерапия синтомицином и левомицетином брюшного тифа и паратифов. Москва, 1962 (усі — співавт.).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
