Чечулін Дмитро Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ЧЕЧУ́ЛІН Дмитро Миколайович (09(22). 08. 1901, м. Шостка Глухівського пов. Чернігівської губ., нині Сумської обл. — 29. 10. 1981, Москва) — архітектор. Народний архітектор СРСР (1971). Дійсний член АМ СРСР (1979). Герой Соціалістичної Праці (1976). Сталінська премія (1941, 1949, 1953). Державні нагороди СРСР. Закінчив архітектурний факультет Московського вищого художньо-технічного інституту (1929; викладач О. Щусєв). Відтоді працював в інституті «Проєктцивілбуд»; від 1930 — у Державному інституті проєктування міст (обидва — Москва): від 1937 — керівник майстерні № 2; від 1939 — начальник Управління проєктування Московської міськради; 1945–49 — головний архітектор Москви. 1949 ухвалою РМ СРСР нібито за зловживання був знятий з усіх займаних адміністративних постів і відсторонений від усіх містобудівних проєктів, крім висотної будівлі в Зарядді (не побудована). Від кінця 1950-х рр. — начальник архітектурно-проєктної майстерні управління «Москпроєкт–1» Головного архітектурно-планувального управління Московської міськради. 1959 призначений головним архітектором Всесвітньої виставки, яку планували прийняти у Москві 1967. Водночас викладав архітектуру у Московському вищому художньо-промисловому училищі. Активний учасник плану реконструкції столиці СРСР. Серед реалізованих проєктів у Москві — станції метро «Комсомольська» (1-а черга, 1935), «Київська» (2-а черга, 1937–38), «Динамо» (1938), Концертний зал імені П. Чайковського (1938–40), висотний житловий будинок на Котельницькій набережній (1948–52), монументальний ансамбль «Тріумф Перемоги» на Ленінградському шосе, готельний комплекс «Росія» (1967–70) з Центральним концертним залом (1974), Будинок уряду на Краснопресненській набережній (1981). Автор низки праць з питань архітектури, а також спогадів «Жизнь и зодчество» (Москва, 1978).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю