Франко Зіновія Тарасівна
Визначення і загальна характеристика
ФРАНКО́ Зіновія Тарасівна (31. 10. 1925, Львів — 17. 11. 1991, Київ) — мовознавиця, літературознавиця. Дочка Тараса, онука Івана Франків. Кандидат філологічних наук (1954). Закінчила Львівський університет (1949). Працювала 1953–87 в Інституті мовознавства АН УРСР (Київ): від 1956 — старший науковий співробітник. 1969 за участь у правозахисному русі звільнена з роботи. 1972 поновлена на посаді. Співавторка «Курсу історії української літературної мови» (К., 1958, т. 1; 1961, т. 2).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Мовознавство на Україні за п’ятдесят років. 1967 (співавт.); Системно-ареальна характеристика гідронімії України. 1978; Мова про мову. 1978; Граматична будова українських гідронімів. 1979; Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв’язках. 1981 (співавт.); Франко як мовознавець. 1986; Хто ми? Звідки родом? 1990; Мова як криця. 1990 (усі — Київ).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
