Усов Едуард Прокопович
Визначення і загальна характеристика
У́СОВ Едуард Прокопович (29. 01. 1938, смт Корюківка, нині місто Чернігівської обл. — 05. 01. 1978, м. Прилуки Чернігівської обл.) — живописець, графік. Член СХ СРСР (1967). Закінчив Київське художньо-ремісниче училище (1957), відділ живопису Молдавського художнього училища (Кишинів, 1964). Від 1957 працював художником-оформлювачем на підприємствах у Прилуках; від 1964 — художником у Кишиневі; від 1971 — у художній майстерні в Прилуках. Основні жанри — портрет, пейзаж, натюрморт, побутові сценки. Був оригінальним живописцем, що мав власну манеру малюнку, свій стиль і метод. Він не лише намагався пізнати дійсність, а й показати її іншим в образному втіленні. Відомий як майстер акварелі. Для досягнення бажаного результату створював по 3–4 варіанти на одну тему. Автор близько 3-х тис. робіт, з яких близько 2-х тис., переданих матір’ю, зберігають у Прилуцькому краєзнавчому музеї. Це картини, виконані олією, акварелі, офорти, ліногравюри, літографії, чеканки тощо. Учасник всеукраїнських, всесоюзних, міжнародних мистецьких виставок від 1965, зокрема у Вільнюсі, Ризі, Баку, Кишиневі, а також у Канаді, Болгарії (обидві — 1967), Монголії, Чехословаччині, Німеччині. Восени 1977 захворів на цироз печінки. Посмертні персональні виставки художника організовано в Києві та Прилуках.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Туман» (1965), «Дівчина» (1967), «Зимовий пейзаж», «Перший сніг» (обидва — 1973), «Натюрморт», «Три селянки», «Чекання» (усі — 1975), «Рязанські мадонни», «Гагаузька наречена», «Церква у старій Ладозі», «Село Мілешти», «Під вітрилами», «Дівчина у жовтій хустці», «Мати», «Жінка під яблунею», «Жоржини», «Шипшина», «Горобина», «Апельсини», «Господиня» (усі — 1960–70-і рр.).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
