Смирнов Володимир Іванович

СМИРНО́В Володимир Іванович (29. 05(10. 06). 1887, Санкт-Петербург — 11. 02. 1974, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — математик. Доктор фізико-математичних наук (1936), академік АН СРСР (1943). Сталінська премія (1948). Герой Соціалістичної Праці (1967). Державні нагороди СРСР. Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1910), де був залишений для отрима­н­ня професорського зва­н­ня, згодом з пере­рвою й працював (від 1924 — Ленін­градський університет): 1915—74 — професор, від 1925 — завідувач кафедри теорії функцій комплексної змін­ної, від 1931 — за­ступник директора, 1937—57 — директор Ін­ституту математики і механіки, 1941—45 — керівник аеродинамічної групи Єлабузької філії (Татар­стан, РФ). Водночас 1912—30 — професор Ленін­градського ін­ституту шляхів сполуче­н­ня; 1920—21 — професор Кримського університету (Сімферополь); 1929—35 — завідувач теоретичного від­ділу Сейсмологічного ін­ституту АН СРСР (Ленін­град). Досліджував пита­н­ня теорії функцій комплексної змін­ної, диференціальних рівнянь, математичної фізики, теорії пружності, аеромеханіки та гі­дромеханіки. Роз­робив метод роз­вʼязува­н­ня деяких задач теорії пошире­н­ня хвиль у пружних середовищах із плоскими межами; ви­вчив функціонально-інваріантні роз­вʼязки лінійних рівнянь еліптичного типу з будь-яким числом змін­них.

Завантажити статтю