Толвінський Микола Костянтинович

ТОЛВІ́НСЬКИЙ Микола Костянтинович (01. 12. 1858, м. Маріямполе, Литва — 07. 12. 1924, Варшава) — архітектор. Батько Т. Толвінського. Академік архітектури (1889). Закінчив Варшавське ремісниче училище (1876) та архітектурний факультет Санкт-Петербурзької АМ (1880). Від­тоді працював молодшим архітектором у Херсоні; 1887—93 — архітектор міської управи та судової палати, 1893—1900 — архітектор Новоросійського університету в Одесі; від 1900 — у Варшавській політехніці: професор. Серед реалізованих проєктів — школа-інтернат Товариства садівництва на Малому Фонтані (1886—88), міські дівоче, 6-класне (обидва — 1890—91) та ремісниче (1892—96) училища, житлові та прибуткові будинки на вулицях Пастера, № 28, Канатна, № 10 (обидва — 1887), Преображенська, № 37 (1888), флігель Звонарьова (1891), лікарняний корпус і купальні оздоровниці «Куяльник» (1890—92), будинок судових установ (1893—95), земська управа (1898—99) в Одесі; для Новоросійського університету — бібліотека (1899—1901), астрономічна (1890—95) та магнітно-метеорологічна (1892) обсерваторії, анатомічний корпус медичного факультету, корпус фізичного та хімічного факультетів (обидва — 1897—99), на­вчальний корпус для теоретичних кафедр і лабораторій медичного факультету (нині головний корпус Одеського медичного університету, 1899—1903); Олександрівська гімназія у м. Маріуполь (нині Донецької обл., 1895—97); громадська бібліотека у Херсоні (нині міський ДРАЦС, 1896—97). У липні 2025 тупик Леваневського в Одесі пере­йменовано на провулок Толвінського.