Тіц Дмитро Дмитрович

Визначення і загальна характеристика

ТІЦ Дмитро Дмитрович (07. 09. 1874, м. Гатчина, нині Ленінградської обл. — 04. 10. 1938, Харків) — фахівець у галузі водопостачання. Закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення (1900). Відтоді працював на Південно-Західній залізниці: від 1901 — на станції Вапнярка (нині Тульчинський р-н), від 1904 — на станції Козятин (нині Хмільницький р-н, обидва — Вінницької обл.), на яких керував облаштуванням водопостачання; від 1907 — завідувач міського водопостачання у Феодосії Таврійської губ. (нині АР Крим); від 1912 — на будівництві міського водопроводу у Баку; 1919–30 — головний інженер Харківського міського водопроводу; водночас від 1922 — один із засновників і викладач Всеукраїнського технікуму комунального господарства (нині Харківський університет міського господарства); від 1929 — викладач Будівельного технікуму Харківського технологічного інституту; від 1936 — начальник групи водозабезпечення Харківської філії «Союзтранспроєкт». Учасник 10-го Російського водопровідного з’їзду у Варшаві (1911) та 12-го Всеросійського водопровідного та санітарно-технічного з’їзду в Москві (1922). Виконував комплексне вивчення річок басейну Сіверського Дінця, був одним із засновників санітарно-гідробіологічних досліджень на Харківщині. 1931 його вперше заарештували за звинуваченням у шкідницькій діяльності, 1938 ув’язнений вдруге, в тому ж році за сфабрикованою справою засуджений до розстрілу. 1957 реабілітований.

Завантажити статтю