Черторизька Тетяна Купріянівна

ЧЕРТОРИ́ЗЬКА Тетяна Ку­пріянівна (09. 08. 1919, с. Амонь, нині Курської обл., РФ — 02. 11. 2013, Київ) — мово­знавиця. Доктор філологічних наук (1984), професор (1993). Державні премії СРСР (1983) та УРСР у галузі науки і техніки (1989). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1945). Від 1948 працювала у видавництві «Молодь»: 1957—58 — завідувач редакції класичної та пере­кладної літератури; від 1958 — в Ін­ституті мово­знавства НАНУ (обидва — Київ): 1987—96 — провід­ний науковий спів­робітник. Входила до редколегії та була спів­авторкою «Словника мови Шевченка» у 2-х т. (1964), «Словника української мови» в 11-ти т. (1970—80), «Словаря языка рус­ских прои­зведений Шевченко» у 2-х т. (1985—86); під­готувала до ви­да­н­ня памʼятку української мови «Під­коморська книга Київського воєводства 1643 р.» у томі «Ділова мова Волині і Над­дні­прянщини XVII ст.» (1981; спів­авт.); була членом редколегії та авторкою перед­мови до тому «Су­спільні науки» (1994) «Російсько-українського словника наукової термінології» в 3-х т. (1994—98); спів­авторка тому «Лексика і фразеологія» (1973) академічної граматики «Сучасна українська літературна мова» (1969—73; усі — Київ). Наукові дослідже­н­ня: лексикологія та лексико­графія української й російської мов в Україні, теорія та практика лексико­графії, лінгвостилістика, соціолінгвістика, лексико­графічний опис україно- та російськомовної спадщини Т. Шевченка.

Завантажити статтю