Черторизька Тетяна Купріянівна

Визначення і загальна характеристика

ЧЕРТОРИ́ЗЬКА Тетяна Купріянівна (09. 08. 1919, с. Амонь, нині Курської обл., РФ — 02. 11. 2013, Київ) — мовознавиця. Доктор філологічних наук (1984), професор (1993). Державні премії СРСР (1983) та УРСР у галузі науки і техніки (1989). Закінчила Київський університет імені Т. Шевченка (1945). Від 1948 працювала у видавництві «Молодь»: 1957–58 — завідувач редакції класичної та перекладної літератури; від 1958 — в Інституті мовознавства НАНУ (обидва — Київ): 1987–96 — провідний науковий співробітник. Входила до редколегії та була співавторкою «Словника мови Шевченка» у 2-х т. (1964), «Словника української мови» в 11-ти т. (1970–80), «Словаря языка русских произведений Шевченко» у 2-х т. (1985–86); підготувала до видання пам’ятку української мови «Підкоморська книга Київського воєводства 1643 р.» у томі «Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст.» (1981; співавт.); була членом редколегії та авторкою передмови до тому «Суспільні науки» (1994) «Російсько-українського словника наукової термінології» в 3-х т. (1994–98); співавторка тому «Лексика і фразеологія» (1973) академічної граматики «Сучасна українська літературна мова» (1969–73; усі — Київ). Наукові дослідження: лексикологія та лексикографія української й російської мов в Україні, теорія та практика лексикографії, лінгвостилістика, соціолінгвістика, лексикографічний опис україно- та російськомовної спадщини Т. Шевченка.

Завантажити статтю