Сосновий Дмитро Григорович
СОСНО́ВИЙ Дмитро Григорович (20. 06. 1923, с. Старий Орлик Кишеньківського р-ну Полтавської губ., нині Придніпрянське Полтавського р-ну Полтавської обл. — 25. 11. 1995, Івано-Франківськ) — архітектор. Заслужений архітектор УРСР (1978). Державна премія України імені Т. Шевченка (1982). Закінчив Одеський інженерно-будівельний інститут (1951). Відтоді працював в інституті «Дальноморпроєкт» (м. Владивосток, РФ); 1954—55 — в інституті «Чорноморпроєкт» (Одеса); 1955—57 — головний архітектор Станіслава (нині Івано-Франківськ); 1957—83 — головний архітектор Івано-Франківської обл. Брав участь у проєктуванні музично-драматичного театру (1981) та комплексу деревообробного комбінату (1983) в Івано-Франківську. Домігся збереження канви середньовічної забудови міста у радянський період. Серед реалізованих проєктів в Івано-Франківській обл. — ресторан на 50 місць у с. Ямна (нині у межах м. Яремче), турбаза й ресторан «Гуцульщина» у м. Яремче, притулок «Піги» у с-щі Ворохта, пансіонат «Беркут» на Яблуницькому перевалі в с. Яблуниця (усі — нині Надвірнянського р-ну, 2-а половина 1950-х — 1970-і рр.), дитсадок у гуцульському стилі в м. Надвірна (1965), кафе-шашлична на 144 місця в урочищі Шандра поблизу с. Шевченкове Долинського (нині Калуського) р-ну (1976), церква Пресвятої Богородиці у с. Рибне Тисменицького (нині Івано-Франківського) р-ну (кінець 1980-х — початок 1990-х рр.). Досліджував історію Прикарпаття, зокрема й Давнього Галича. Автор нереалізованого проєкту реконструкції камʼяної церкви Пантелеймона (1194) у с. Шевченкове Галицького (нині Івано-Франківського) р-ну. Докладав значних зусиль для реставрації низки деревʼяних храмів на Івано-Франківщині.