Сліпець Степан Павлович

СЛІПЕ́ЦЬ Степан Па­влович (25. 02. 1929, с. Михайлівка Канівського, нині Черкаського р-ну Черкаської обл.) — архітектор. Державна премія України імені Т. Шевченка (1981). Закінчив Київський інженерно-будівельний ін­ститут (1954). Працював у Київському ін­ституті проєктува­н­ня міст «Ді­промісто». Серед реалізованих проєктів — мисливська база Конотопського лісництва Сумської обл. (1962—63), санаторій «Карпати» у смт Чинадієво Мукачівського р-ну Закарпатської обл. (1963—80), музично-драматичні театри у Сумах (1960—79) та Івано-Франківську (1967—80), погру­д­дя М. Драгоманова по­близу головного корпусу Національного педагогічного університету у Києві (2003), композиція «Берегиня» в с. Забірʼя Києво-Святошинського (нині Фастівського) р-ну Київської обл. (2005). У 2007 у Києві ви­дано його ліричну збірку «Роде наш красний (Чому так сумно кували зозулі)».

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю