Сліпець Степан Павлович
Визначення і загальна характеристика
СЛІПЕ́ЦЬ Степан Павлович (25. 02. 1929, с. Михайлівка Канівського, нині Черкаського р-ну Черкаської обл.) — архітектор. Державна премія України імені Т. Шевченка (1981). Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут (1954). Працював у Київському інституті проєктування міст «Діпромісто». Серед реалізованих проєктів — мисливська база Конотопського лісництва Сумської обл. (1962–63), санаторій «Карпати» у смт Чинадієво Мукачівського р-ну Закарпатської обл. (1963–80), музично-драматичні театри у Сумах (1960–79) та Івано-Франківську (1967–80), погруддя М. Драгоманова поблизу головного корпусу Національного педагогічного університету у Києві (2003), композиція «Берегиня» в с. Забір’я Києво-Святошинського (нині Фастівського) р-ну Київської обл. (2005). У 2007 у Києві видано його ліричну збірку «Роде наш красний (Чому так сумно кували зозулі)».