Максименко Сергій Дмитрович

Визначення і загальна характеристика

МАКСИ́МЕНКО Сергiй Дмитрович (15. 12. 1941, с. Вінцентівка Рокитнянського р-ну, нині Запруддя Білоцерківського р-ну Київської обл. — 27. 07. 2025) — психолог. Доктор психологічних наук (1991), професор (1992), академік НАПНУ (1995; від 1997 — академік-секретар Відділення психології, вікової фізіології та дефектології). Заслужений діяч науки і техніки України (2001). Державна премія України в галузі науки і техніки (2010). Повний кавалер ордена «За заслуги» (2004, 2011, 2015). Закінчив Київський педагогічний інститут (1965). Учителював, був заступником директора Дарницького дитячого будинку в Києві; 1970–75 викладав на кафедрі психології Київського педагогічного інституту; від 1975 — заступник директора з наукової роботи, від 1985 — завідувач лабораторії психології навчання, 1997–2023 — директор Iнституту психологiї НАПНУ; водночас від 1993 — завідувач кафедри загальної та медичної психології, від 2000 — декан медико-психологічного факультету Національного медичного університету (обидва — Київ). Головний редактор збірника наукових праць «Проблеми сучасної психології», журналу «Практична психологія та соціальна робота», «Наукових записок Інституту психології ім. Г. Костюка». Голова Товариства психологів України (від 1998). М. — фахівець у галузі практичної психології. Засновник української наукової школи генетичної психології. Під його керівництвом сформовано науковий напрям із розроблення методологічних і теоретичних проблем розвивального навчання; обґрунтовано принципи побудови екпериментально-генетичного та генетико-моделювального методів.

Завантажити статтю